|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, якщо замовником є державний орган, в якому працюють лише державні службовці, з їх числа можна обрати уповноважену особу? Як бути якщо ні? (Враховуючи, що є норма, якою передбачено: Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зокрема, державні службовці, народні депутати, професійні судді), не мають права працювати за сумісництвом, за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту (ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
При цьому відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом встановлено, що замовник має право визначити уповноважену особу та тендерний комітет, за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель.
тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Таким чином тендерний комітет – це колегіальний орган, який безпосередньо приймає рішення щодо процедур закупівель, а на секретаря комітету лише покладено функції завантаження та оприлюднення відповідної інформації за результатами прийнятих комітетом рішень. Тобто, секретар не є особою, що безпосередньо призначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі.
Уповноважена ж особа здійснює оприлюднення інформації щодо закупівель на підставі власних рішень щодо їх організації та проведення.
Враховуючи вказане, просимо надати чітку відповідь: якщо в установі тендерний комітет відповідає за проведення виключно відкритих торгів, а уповноважена особа – за решту закупівель, то чи може секретар тендерного комітету одночасно бути уповноваженою особою та забезпечувати розміщення інформації від імені ТК та від імені УО використовуючи один електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
|
|
|
30.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Просимо Вас надати роз’яснення з наступного питання: Працівниками нашої установи здійснюється закупівля товарів таких як бензин, канцтовари за рахунок авансових платежів. Просимо Вас пояснити дані закупівлі є закупівлями в рамках Закону України "Про публічні закупівлі" та яким чином звітувати в систему ПРОЗОРРО про їх здійснення? Підтвердженням купівлі є чек з № та датою й він не включає в себе істотних умов договору (строк дії, строку поставки тощо). Його потрібно розміщувати чи ні?
2. Впродовж року даних дій може бути багато чи сплюсовувати всі закупівлі чи ні? Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Додатково пропонуємо ознайомитись з питанням на infobox.prozorro.org за посиланням: https://bit.ly/doporohy_19
Водночас відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 206/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bd93aa12-de52-4d17-86e1-10a49e4754de&lang=uk-UA
|
|
|
30.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 вимог нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону.
Розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно відповідно до статті 29 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту статті 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією він розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Згідно зі статтею 41 Закону Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
З огляду вищевикладене, виникає запитання чи повинен замовник встановлювати вимогу у тенедрній документації щодо необхідності подання учасником у складі тендерної пропозиції документів на підтвердження права підпису договору про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Перелік відомостей, які повинна містити тендерна документація визначено статтею 22 Закону.
При цьому згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає перелік необхідних відомостей, які повинна містити тендерна документація з дотриманням вимог Закону та законодавства в цілому.
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого) володіє об’єктом державної власності по вул. Набережно-Хрещатицькій,1 у м. Києві. Дане приміщення НБУ ім. Ярослава Мудрого спроектовано і зведено в єдиному комплексі з готелем «Фермонт». Усі комунікації комплексу, у т.ч. і система опалення – єдині. Джерелом теплопостачання готелю «Фермонт» є дахова газова котельня. Система теплопостачання бібліотеки заживлюється від центрального теплового пункту готелю. Таким чином єдиним джерелом теплопостачання приміщення Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого по вул. Набережно-Хрещатицька,1 є газова котельня готелю «Фермонт», який належить ТОВ «Гранд Менеджмент».НБУ ім. Ярослава Мудрого відшкодовує витрати ТОВ «Гранд Менеджмент» з теплопостачання.Чи поширюється дія Закону на відшкодування витрат теплопостачання ТОВ «Гранд Менеджмент»(очікувана вартість - 510 тис. грн) Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|