|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель розглянуто в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема ціну та строк виконання договору.
Відповідно Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно (частина перша статті 631 ЦКУ).
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 ЦКУ та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У свою чергу, положення про виконання зобов’язань визначені Главою 48 ЦКУ. Так, статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поряд з цим, відповідно до статті 530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник зокрема вказує строк (термін) виконання зобов'язання, що визначається чи випливає з умов договору, іншого акту цивільного законодавства, або будь-якого іншого документу, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
|
|
Відповідно до вимог п.23 та п.52 Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації (далі-Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321( зі змінами) забезпечення особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи (далі–Особа) протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними (далі – Засіб реабілітації) проводиться за самостійним вибором Особою підприємства (далі- Підприємство), яке забезпечить Особу необхідним Засобом реабілітації.
Перелік Підприємств, які виготовляють, постачають, ремонтують Засоби реабілітації, визначений Мінсоцполітики, розміщений на його офіційному веб-сайті в вільному доступі для Осіб при виборі ними Підприємства.
Відповідно до абзацу 2 п.23 Порядку забезпечення Особи Засобом реабілітації здійснюється шляхом укладання управлінням соціального захисту населення договору типової форми, яка затверджена Мінсоцполітики. Типова форма договору є тристоронньою і передбачає: з першої сторони –Особу, з другої – Підприємство, з третьої – управління соціального захисту населення (далі-Управління). Згідно п.2 розділу І Предмет договору Підприємство зобов»язується здійснити забезпечення (виготовлення та доставку Особі) Особи Засобом реабілітації, а Управління – оплатити Підприємству фактичну вартість забезпечення Особи Засобом реабілітації у межах граничної ціни, встановленої Мінсоцполітики.
Оплата Управлінням здійснюється у межах відповідних бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики Державним бюджетом, які спрямовуються структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
З огляду на вищевикладене Управління не виступає замовником закупівлі у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», тобто забезпечення Особи Засобами реабілітації проводиться без тендерних процедур.
Просимо надати відповідь на питання:
1. Чи правомірні дії Управління по забезпеченню Осіб Засобами реабілітації без проведення тендерних процедур?
2. Якщо дії Управління правомірні, то чи повинноУправління оприлюднювати Договір з Підприємством про забезпечення Засобами реабілітації в електронній системі закупівель, як цього вимагає стаття 10.?
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 3 нової редакції Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Також, згідно з п.22 ч. 1 ст.1 Закону визначено:
22) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Чи може замовник провести закупівлю без використання електронної системи закупівель, якщо очікувана вартість закупівлі за конкретною назвою становить до 50 тис. гривень, а сума за кодом ДК, в якому знаходиться така закупівля – перевищує 50 тис. гривень, але при цьому не перевищує вартісні межі, встановлені п.2 ч.1 ст. 3 нової редакції Закону?
|