|
22.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Ситуація 1.
Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписаний Договір з Виконавцем на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договору з Виконавцем відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. У лютому 2021 року за ініціативи Замовника договір з Виконавцем було розірвано. Оскільки процес закупівлі все ще триває Замовник вирішив скористатися нормою Закону України «Публічні закупівлі» статті 40 частини 2 пунктом 3 «Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера».
Питання:
1) при застосуванні статті 40 частини 2 пункта 3 строк надання послуг в межах застосування переговорної процедури має відповідати строку надання послуг, зазначеного в основному договорі від 2020 року (тобто до 31 березня 2021 року) чи на строк достатній для проведення закупівлі (травень 2021 року)?
2) сума договору в межах проведення переговорної процедури має не перевищувати 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника або ж 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності)? У разі продовження строку договору, який перевищує кінцевий строк, вказаний в основному договорі чи можна це вважати істотною зміною Договору? Які наслідки для Замовника, якщо договір буде продовжено на строк, який перевищує вказаний в основному договору?
Ситуація 2.
Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписані Договори з Виконавцями на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договорів з Виконавцями відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. В ході проведення закупівлі та процесі переоголошення торгів Замовник передбачає, що до 31 березня закупівля не відбудеться та є можливим переривання надання послуг.
Питання:
1) чи може Замовник додатково продовжити строк дії договору достатній для проведення закупівлі на строк до 31 травня 2021 року (строк, достатній для проведення закупівлі) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2020 році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку?
2) Чи можна такі дії кваліфікувати, як зміна істотних договору та які наслідки для Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Нашою установою були двічі проведені Відкриті торги які не відбулися через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, та оголошена Переговорна процедура закупівлі Електричної енергії, ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-21-006235-a. При підписанні договору була допущена помилка в даті укладення договору, потрібно було укладати договір 01.01.2021р. а укладено 31.12.2020 рік. Договір було завантажено на веб-портал Уповноваженого органу уповноваженою особою, в звіті про укладення договору була зазначена правильна дата 01.01.2021 р., а сканована копія договору від 31.12.2020 р. Враховуючи відповіді МЕРТУ на запити 94/2016 та 82/2017, мною як Уповноваженою особою було прийняте рішення про виправлення цієї помилки шляхом оформлення та розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу відповідного протоколу УО та додаткової угоди про зміну дати договору. Помилка через неуважність була допущена лише при написані дати укладення договору. Звертаємося до Вас, як до Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. Будь-ласка, надайте роз’яснення, як Замовнику діяти в подібній ситуації? А саме:
1. Чи можна вважати невірну дату укладання договору технічною (механічною) помилкою (опискою)?
2. Чи правомірні дії Уповноваженої особи при укладенні додаткової угоди та протоколу УО про зміну дати договору?
3. Чи може бути датою підписання договору дата, яка припадає на вихідний день? Сподіваємось на чіткі відповіді на задані питання, а не лише на цитування норм чинного законодавства України. Система "Prozorro" не досконала, у Замовників виникає безліч питань та складнощів, розібратися з якими ніхто не допомагає. Заздалегідь вдячні за розуміння та відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання щодо обчислення строків відповідно до Цивільного кодексу України зазначена у запиті №283/2016 на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=011d5df6-768e-46e9-9f66-86a71737584d&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Чи підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі" відшкодування вартості препаратів інсуліну хворим на цукровий діабет?
Вартість: 427 000 грн.
Потрібен план, звіт про виконання або, можливо, переговорна процедура?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
21.01.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У зв'язку із втратою дії Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", з 01.01.2021 року вступив в силу новий ЗУ "Про оборонні закупівлі", в якому відсутні така форма торгів, як переговорна процедура для потреб оборони, таким чином начебто відпала можливість проводити закупівлі Військовими частинами по переговорній процедурі для потреб оборони по прискореній процедурі. Однак на Прозорро й досі осталась така форма торгів - переговорна процедура для потреб оборони. В яких випадках можна використовувати Замовниками-Військовими частинами переговорну процедуру для потреб оборони як форму торгів (цікавить лише п.3 ч.2 ст.40 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
П.3 ч.2 ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає - до здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі". В даному пункті передбачається підстава - введення військового стану, а його на сьогодні не має.
Чи навпаки з 01.01.2021 року тепер слід керуватись новим Законом України "Про оборонні закупівлі", де є такий вид торгів, як спрощені торги з використанням електронної системи?
Однак на Прозорро такого виду торгів й досі не має.
Друге питання- якщо бюджет закупівлі перевищує 133 000 євро, чи правомірно Військовим частинам використовувати вид торгів - переговорна процедура для потреб оборони, чи звичайні відкриті торги? Чи вони вже повинні застосовувати виключно торги з обмеженою участю по Розділу 6 ЗУ "Про публчні закупівлі"? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Так, пунктом 5 частини першої статті 1 Закону визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Відповідно до “Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2020 р. № 819, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період.
Відповідно до “Положення про Міністерство оборони України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 730), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
Отже, з порушених питань пропонуємо звертатися до зазначених вище органів.
|
|
12.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Двічі відмінились відкриті торги (електрична енергія). Чи законно буде провести дві переговорні процедури (перша -універсальна послуга, ел енергія для гуртожитків не перевищує 50квт), друга - (переговорна процедура - адміністративний корпус, їдальня). При цьому в сумі двох цих переговорних процедур не зміниться ні обєм закупівель , а ні сума закупівлі зазначена в відкритих торгах раніше. Друге запитання- чи можливо в універсальній переговорній (ел енергія для гуртожитків)-згідно комерційної пропозиції та вимог ТОВ, з яким буде підписано договір, змінити умови оплати аванс та післяоплата (адже в відкритих торгах - вказали 100 оплата по факту). Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листах від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії" та від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 "Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії", від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54502-07
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|