Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Серед вимог тендерної документації у процедурі відкритих торгів за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-01-12-001615-a, зазначено, зокрема: Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції: - Копії примірників документів, що підтверджують якість товару в яких буде вказано ідентифікаційний номер та номер паспорту великої рогатої худоби який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин, зареєстрованих на території обслуговуючій дільниці ветеринарної медицини згідно діючого Законодавства. Порядок ідентифікації великої рогатої худоби регламентовано наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №642 від 04.12.2017р «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби», згідно з яким встановлено процедуру ідентифікації, реєстрації та видачі паспорту ВРХ протягом життєвого циклу останньої. Відповідно до пункту 1 розділу 7 вищезазначеного наказу у разі забою, утилізації тварини в господарстві юридичної особи, що проводить діяльність із забою, утилізації, власник/утримувач, відповідальна особа господарства зобов’язані внести до паперової форми книги обліку тварин і паспорта тварини дату та причину забою, зняти з тварини бирки і протягом п’яти робочих днів від дати забою тварини надіслати засвідчений державною установою (закладом) ветеринарної медицини паспорт тварини Адміністратору Реєстру тварин для його знищення в установленому порядку і внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини. Згідно з пунктами 4.2. та 4.3. Правил перед забійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.2002р. №28, забій тварин на м’ясо здійснюється після їх поголовного клінічного огляду спеціалістом ветеринарної медицини. До забою на м’ясо допускають тільки здорових тварин. Згідно пункту 3.3. вищезазначених Правил після здійснення ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясопродуктів спеціалісти ветеринарної медицини проводять клеймування, а також видають відповідні ветеринарні документи (ветеринарне свідоцтво, ветеринарна довідка) щодо подальшого їх використання. Слід зазначити, що на сьогоднішній день законодавство України не містить норми, яка б регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції. Останньою нормою, що регламентувала порядок заповнення та зміст документу виробника щодо якості продукції була стаття 21 Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» № 771/97-ВР від 23.12.1997р. (у редакції, що діяла до 20.09.2015р.), яка регламентувала порядок видачі та заповнення декларації виробника. З урахуванням викладеного, просимо надати роз’яснення щодо правомірності включення замовником до тендерної документації вимог про зазначення у документах виробника, що посвідчують якість, ідентифікаційного номеру та номеру паспорту великої рогатої худоби, який внесений до єдиного державного реєстру тварин, для підтвердження ветеринарно-санітарного стану тварин.

Відповідь

13.04.2021

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

3413 / 3530

1. Рішенням (наказом) начальника організації (військового інституту) фунцій уповноваженої особи покладено на військовослужбовця (як додаткової роботи, але без відповідної доплати згідно з законодавством). Чим порушено вимоги статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Окрім того у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/24218-06 від 10.04.2020 вказано: Згідно статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи із відповідною доплатою згідно з законодавством. Цей спосіб може бути використаний невеликими замовниками, що проводять незначну кількість закупівель на рік та штатну чисельність працівників якої у зв’язку з цим збільшувати не доцільно, але за умови що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. В даному випадку необхідно покласти обов'язки уповноваженої особи на працівника(ів) зі штатної чисельності організації розпорядчим рішенням замовника. У листі зазначено, що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. Відсутність доплати є порушенням Закону України “Про публічні закупівлі” чи для військовослужбовців відсутність доплати законна? Якщо законна, то на якій підставі? 2.Чи має право і на якій підставі військовослужбовець відмовитися від виконання фунцій уповноваженої особи (як додаткової роботи, без відповідної доплати згідно з законодавством)?

Відповідь

06.04.2021

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

6035 / 5991

Національне агентство звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення переговорної процедури відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції закону що діяла від 10.12.2016 (далі - Закон), а саме: 1) чи містив Закон вичерпний перелік підстав застосування переговорної процедури? 2) чи могла бути проведена замовником переговорна процедура без наявності підстав передбачених ст.35 Закону для її проведення ? 3) які документи могли слугувати підставою для застосування переговорної процедури? 4) якими документами повинен замовник обгрунтовувати відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку? Національне агентство просить якнайшвидше розглянути вказаний запит та надати роз’яснення, але не пізніше ніж до 12.04.2021.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питання 1, 2

Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а саме:

1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;

2) відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;

3) нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури;

4) якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;

5) потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням;

6) необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов’язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору;

7) закупівлі юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або введених в дію відповідно до закону рішень Ради національної безпеки і оборони України.

Ураховуючи викладене, оскільки Законом встановлено вичерпний перелік підстав для застосування переговорної процедури, замовник міг обрати переговорну процедуру закупівлі, у разі наявності умов для застосування зазначеної процедури, передбачених частиною другою статті 35 Закону.

В іншому випадку закупівля мала здійснюватись відповідно до Закону, шляхом застосування тендеру.

Щодо питання 3, 4

У залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі, замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.

Разом з тим за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймав рішення про намір укласти договір (частина третя статті 35 Закону).

Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі - Повідомлення) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель".

У свою чергу, в пункті 14 Повідомлення замовник зазначав обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).

Таким чином, замовник самостійно визначав документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону.

01.04.2021

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3488 / 3592

Доброго дня! Наказ Мінекономіки від 14.12.2020 №2628 «Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції» (далі – Наказ) визначає обов'язкові вимоги до гарантії, яка надається як забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями. Замовник використовує як вид забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції саме банківську гарантію. Відповідно до Наказу гарантія може надаватися, як на паперовому носії (підписується уповноваженою(ими) особою(ами) гаранта та скріплюється печатками (у разі наявності), так і в електронній формі (підписується шляхом накладання кваліфікованого(их) електронного(их) підпису(ів) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності), що прирівняні до власноручного підпису(ів) уповноваженої(их) особи(іб) гаранта та його печатки відповідно). Згідно з пунктом 25 розділу ІІІ Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 «оригінал гарантії в паперовому вигляді передається (через принципала або через авізуючий банк, або безпосередньо) бенефіціару». Наразі усі документи тендерної пропозиції/пропозиції надаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель і замовник не отримує оригінал банківської гарантії на паперовому носії. Також відповідно до цього Наказу відносини за гарантією регулюються законодавством України. Водночас, у закупівлях беруть участь учасники-нерезиденти, які відповідно надають забезпечення від іноземних банків. Іноземні банки не можуть надавати гарантії, відносини за якими регулюються правом іншої країни. Загальносвітовою практикою є підпорядкування гарантій, що надаються іноземними банками, Уніфікованим правилам для гарантій за вимогою Міжнародної торговельної палати у редакції 2010 року, публікація №758 (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Publication No. 758) (далі – Уніфіковані правила). Виходячи з викладеного вище, виникають такі питання: 1. Чи можна вважати, що вимога Замовника щодо надання тільки електронної форми банківської гарантії відповідає вимогам Наказу? 2. Чи відповідає вимогам Наказу зазначення в тендерній документації додатково вимоги щодо оформлення банківської гарантії саме іноземними банками відповідно до Уніфікованих правил для гарантій?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.01.2018 № 3304-06/1900-06 “Щодо учасників нерезидентів” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F1900-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06

Водночас, оскільки наказ Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 "Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції" погоджувався Національним банком України, то з питань надання гарантії іноземним банком слід звертатися до Національного банку України.

Своєю чергою, у зв’язку з виникненням питань, що стосуються наказу від 14.12.2020 No 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” в частині учасників-нерезидентів та реквізитів банківської гарантії, Мінекономіки листом від 16.04.2021 № 3304-04/23072-03 звернулося до Національного банку України за відповідною інформацією в межах компетенції. Після отримання відповіді суб'єкти сфери публічних закупівель будуть поінформовані додатково.

31.03.2021

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

3767 / 3847

Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі – ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються закупівель робіт, послуг з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в частині порядку укладання договору підряду за результатами закупівлі, та відповідно погодження договірної ціни, яка є невід’ємною частиною цього договору. Договірна ціна - це ціна Переможця процедури закупівлі за результатами аукціону. Можливість погодження договірної ціни Переможця за результатами електронного аукціону саме під час укладення договору про закупівлю зазначена в листі Мінекономрозвитку України від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 «Щодо здійснення закупівлі робіт». На сьогодні наявна велика кількість скарг до органу оскарження щодо встановлення замовниками у тендерних документаціях на закупівлю робіт та послуг у сфері дорожнього господарства вимоги стосовно надання у паперовому вигляді договірної ціни та відповідних підтверджуючих/обґрунтовуючих документів до неї (для прикладу скарга по процедурі закупівлі № UA-2021-02-04-007567-a). Враховуючи вищезазначене, ДП «МДЗО» має намір передбачити в тендерних документаціях на закупівлю робіт/послуг Порядок підписання договору про закупівлю, у наступній редакції: «6.4.6. Переможець торгів після закінчення періоду, передбаченого Законом для оскарження рішення замовника про визначення Переможця, та не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, надає замовнику проєкт договору (Додаток 5 до тендерної документації) з усіма додатками, які передбачені розділом ХІІІ цього проєкту. Переможець обов’язково надає проєкт договору з усіма додатками та з супровідним листом, який повинен містити вихідні реквізити (номер та дату) та інформацію стосовно переліку документів, що надаються Учасником. Учасник подає проєкт договору з усіма додатками як у паперовому вигляді, так і на будь-якому електронному носії. При цьому розрахунок договірної ціни повинен бути наданий Переможцем в електронному вигляді на портативному носії інформації у програмному комплексі АВК-5 у форматі файлу ІМД або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін у форматі файлу ІБД останньої редакції, та який не призводить до викривлення вхідних даних, що вводяться. 6.4.7. Вимоги щодо формування договірної ціни, що є невід’ємною частиною договору, який буде укладений за результатами відкритих торгів, наведені у Додатку «Вимоги щодо формування договірної ціни» до цієї тендерної документації. 6.4.8. Замовник підтверджує договірну ціну тільки у разі, якщо вона сформована Переможцем з дотриманням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації. Ненадання Переможцем у строки передбачені п.6.4.6 цієї тендерної документації проєкту договору з усіма додатками, а також формування Переможцем договірної ціни з порушенням вимог п.6.4.7 цієї тендерної документації, є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.» На підставі положень п.13 ч.1 ст.9 Закону просимо Вас надати консультацію рекомендаційного характеру щодо можливості визначення у тендерній документації Порядку підписання договору про закупівлю у вищезазначеній редакції. Повний текст запиту додається.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що наказом Мінекономрозвитку від 17.08.2020 № 1572 затверджені Методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства (далі - методологія).

Ця методологія складається із розділів, які містять конкретизовані рекомендації щодо встановлення вимог до учасників та предмета закупівлі, у тому числі загальні рекомендації до проекту договору, що можуть використовуватись замовниками для підготовки тендерної документації, ураховуючи очікувану вартість закупівлі, обсяги закупівлі та специфіку предмета закупівлі у конкретних випадках. Ця Методологія може використовуватись під час закупівлі поточного ремонту доріг.

При цьому будь-які вимоги встановлюються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій та рішень замовників в конкретних випадках.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2