|
Філія планує провести три окремі процедури відкритих торгів з наступними конкретними назвами закупівель: 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту. Загальна вартість усіх послуг біля 4 млн.грн. Всі закупівлі відносяться до одного коду ДК 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання.
Поняття «предмет закупівлі» зазначено в п.22) ст.1 Закону:
«предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.»
Відповідно до абз. 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 17.03.2016 № 454) «предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Враховуючи вищевикладене, предмет закупівлі складається з наступних складових:
- цифрового коду за ДК 021:2015
- назви коду за ДК 021:2015
- конкретної назви товару чи послуги у дужках.
Крім того, наявність достатньої матеріально-технічної бази для надання трьох різних по суті послуг у одного учасника не можлива.
Враховуючи вищевикладене, на думку замовника 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо.
Прошу повідомити, чи дійсно 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Визначення поняття “послуги” наведено у пункті 21 частини першої статті 1 Закону.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)".
При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону (до введення в дію Закону № 114-IX ) за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними коштрорису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проподяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктий кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У залежності від вартості предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 13 Закону, керуючись межами, встановленими в статті 3 Закону.
Виходячи зі змісту частини дев`ятої статті 11 Закону та пункту 4 прикінцевих та перехідних положень розділу X Закону уповноважена особа та тендерний комітет здійснюють вибір та проведення процедур закупівлі.
Таким чином, в залежності від вартості предмета закупівлі, визначеної замовником, а також умов щодо застосування і проведення процедур закупівель, визначених Законом, замовник самостійно здійснює вибір процедури закупівлі та визначає можливість її застосування.
Водночас питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІ Порядку визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 та/або галузевих будівельних норм ГБН.1- 218-182:2011 ''Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23.08.2011 № 301.
Водночас будівля – це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-обгороджувальних) конструкцій, що утворюють наземні та підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції.
Будинок - це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури - це наземні, надземні та підземні лінійні об'єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Споруда - це штучно створений об'ємний, площинний або лінійний об'єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Ураховуючи викладене, якщо послуги з поточного ремонту проводяться за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону, для кожного окремого будинку, будівлі, споруди, лінійного об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури.
Водночас питання застосування вартісних меж та виділення додаткових коштів розглянуто у запитах №№ 688/2020 і 657/2020 за посиланнями: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|