|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати фахову відповідь щодо правомірності дій Замовника, а саме надання від учасника торгів, який перебуває у статусі «Очікує рішення» додаткових документів, а саме:
«Учасник, який перебуває у статусі «На розгляді» повинен надати замовнику, в паперовому вигляді договірну ціну (пронумеровану), яка повинна містити всі обсяги відповідно до інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі і роздруковану електронну банківську гарантію із супровідним листом. До договірної ціни додаються Учасником наступні документи (пронумеровані): локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат.
Такі документи учасник повинен надати замовнику протягом двох робочих днів з дня набуття статусу «На розгляді».
Ціна пропозиції переможця відкритих торгів є договірною ціною, що являється, при укладанні договору, додатком до Договору.
Документи учасника, що перебуває в статусі «На розгляді» подаються в одному запечатаному конверті, який у місцях склеювання повинен містити підписи уповноваженої посадової особи учасника процедури закупівлі та відбитки печатки учасника процедури закупівлі».
Звертаємось до Вас за роз’ясненнями з метою вирішення цього питання з Замовником без скарги до АМУ на умови документації, що призведе до затягування строків проведення процедури та надання послуг.
Просимо викласти Вашу позицію щодо законності вище вказаних вимог, тому що замовник посилаючись на Ваш лист від 05.08.2016 № 3302-06-24782-06 відмовляється усувати дану вимогу, не бачить різниці між учасником і учасником-переможцем та не враховує, що всі розрахунки договірної ціни вимагаються від учасника-переможця, а не від просто учасника, який перебуває на «На розгляді». Адже згідно ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Тендерна пропозиція відхиляється замовником у разі якщо:
1) Учасник:
- не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Також пунктом 5 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям.
І все. Адже у статусі «На розгляді» це учасник (ще не переможець) який надав найбільш вигідну пропозицію і очікує рішення Замовника , який перевіряє його тендерну пропозицію на відповідність кваліфікаційним критеріям, технічним вимогам, визначеним у тендерній документації та забезпечення тендерної пропозиції, а договірна ціна – це вже ціновий критерій.
Розгляд і узгодження договірної ціни (яка є додатком до договору) починається тільки після того як учасник отримує від замовника повідомлення про намір укласти договір та стає переможцем торгів (ст. 32 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Тобто згідно будь-які вимоги по додаткових документах до учасника який перебуває у статусі «На розгляді» є незаконними.
Також звертаємо Вашу увагу, що тендерною документацією абсолютно не визначений порядок розгляду та подачі навіть цих документів від учасника який перебуває у статусі «На розгляді», а саме:
- Чому такі документи надаються протягом всього двох днів?
- Яких саме днів календарних чи робочих?
- Якщо календарних, який порядок подачі у разі закінчення аукціону у п’ятницю?
- Навіщо таке ускладнення та секретність з конвертами, адже електронна подача документів покликана спрощувати та робити прозорішою публічні закупівлі?
- Який порядок розгляду даних документів?
- Чи отримує учасник хоч якусь довідку, що дані документи отримані вчасно та в повному обсязі, щоб убезпечити себе від можливого «зникнення» якогось документу з конверту?
На нашу думку дана вимога створює підґрунтя для корупційного зловживання Замовником своїми правами та наштовхує на наміри Замовника про неукладення договору з «небажаним» переможцем закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
У свою чергу, питання подання документів тендерної пропозиції та погодження договірної ціни переможця торгів розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34323-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24782-06
Варто також зазначити, що Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості предмету закупівлі. Питання розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону розглянуто в листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24704
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас замовнику слід дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного/умисного обмеження кола потенційних учасників.
При цьому згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Поряд з цим контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законодавство надає можливість подовжити дію договору на наступний рік в межах 20% від суми договору минулого року. В такому випадку немає потреби вносити в річний план та проводити процедуру закупівель в системі Prozorro. Проблема виникла із закупівлею енергоносіїв, яка фінансується з місцевого бюджету. Місцевий бюджет надає фінансування частинами протягом року, підписуються окремі договори. Таким чином, сума останнього договору в останньому місяці виявляється дуже незначною (кілька тисяч гривень) і її не вистачить навіть при продовженні дії договору на наступний рік. Що в такій ситуації робити? Чи є правовий механізм, який дозволяє враховувати загальну суму закупівель по всіх договорах за минулий рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та продовження строку дії договору на початку наступного року розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Філією "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" проведено відкриті торги на закупівлю товару, оголошення UA-2019-03-15-001502-c. Керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема в частині визначення розміру, виду та умов надання забезпечення тендерної пропозицій (абз.8 ч.1 ст.1; абз.14 ч.2 ст.22; ч.1 ст.24) , Замовник зазначив в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00, що складає 3% від суми очікуваної вартості предмету закупівлі у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ), яка визначена у п.8 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації та у річному плані закупівель на поточний рік Замовника. При цьому у відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону, згідно якого в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, Замовником визначена очікувана вартість у сумі 1 116 500 000,00 грн. (без ПДВ).
Згідно з наказом Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» № 132 від 13.05.2019 проведено моніторинг закупівлі. За результатами моніторингу установлено, що Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн або 3,6 % від очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.
Суть питання: чи є порушенням з боку замовника вимог абзацу третього частини першої статті 24 Закону (розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією) в частині визначення розміру тендерного забезпечення від очікуваної вартості з ПДВ при зазначеній в оголошенні про проведення відкритих торгів розмір очікуваної вартості без ПДВ. При цьому інформація про розмір очікуваної вартості закупівлі в тендерній документації зазначена, як з ПДВ так і без.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Отже, складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
У свою чергу, формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Таким чином, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Так, відповідно до частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються, зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Поряд з цим Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Крім того, відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
Отже, розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати межі, встановлені Законом від очікуваної вартості, тобто суми яку замовник планує фактично витратити в цілому.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас надати роз’яснення з наступного питання:
Чи є законною відмова органів Держказначейства в реєстрації договору купівлі-продажу товару з мотивів наявності в ньому норм, передбачених ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та того що договір стосується придбання товару, а не послуг, враховуючи нижченаведене:
1. договір купівлі-продажу товару укладений без здійснення конкурентного відбору учасників внаслідок відсутності конкуренції з технічних причин на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
2. вартість предмета закупівлі 104, 15 тисячі грн.;
3. звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється без проведення процедур, встановлених Законом.
Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області просить надати роз'яснення щодо закупівель.
Нам, як розпоряднику бюджетних коштів, в 2019 році виділено кошти на капітальні ремонти по декількох закладах освіти, на які складаються окремі проектно-кошторисні документації. Якщо брати по кожному об'єкту окремо, то вартість предмета закупівлі робіт не перевищує 1,5 мільйона гривень. Загальна сума по всіх об'єктах звичайно є більшою 1,5 мільйона гривень.
Просимо роз'яснити, - як доцільно провести закіпівлі робіт: оголошувати відкриті торги по всіх об'єктах чи можна по кожному об'єкту окремо заключати прямі угоди та оприлюднювати звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання визначення предмета закупівлі робіт по об"єктам.
|