|
23.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Між Відкритим акціонерним товариством “Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування” (надалі – ВНДІАЕН) та Комунальним підприємством “Міськводоканал” Сумської міської ради (надалі – КП “Міськводоканал” СМР) 05.12.2011 було укладено договір № 5961 (надалі - договір № 5961) на виконання робіт по прийманню та перекачці господарсько-фекальних стоків до міського колектору насосною станцією ВНДІАЕН, який діє і на цей час.
02.07.2015 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі в зв’язку з перейменуванням Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» у Публічне акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування».
03.05.2018 проведено державну реєстрацію Статуту ВНДІАЕН у новій редакції та внесено зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі в зв’язку з зміною типу та з перейменуванням Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування» на Акціонерне товариство «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування».
Згідно з умовами діючого договору № 5961 вартість перекачки 1 м3 господарсько-фекальних стоків визначається у відповідності до погодженої калькуляції, а також передбачена можливість зміни вартості перекачки 1 м3 господарсько-фекальних стоків шляхом погодження нової редакції калькуляції.
В грудні 2019 року ВНДІАЕН звернувся до КП «Міськводоканал» СМР щодо погодження нової редакції калькуляції, відповідно до якої вартість перекачки господарсько-фекальних стоків за 2020 рік сумарно перевищить 50000 грн.
Керуючись викладеним, просимо Вас надати роз'яснення з наступного питання:
враховуючи той факт, що згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» КП «Міськводоканал» СМР належить до замовників, чи застосовується Закон України «Про публічні закупівлі» до зазначеного вище договору № 5961 від 05.12.2011, в т.ч. в частині обов'язкового оприлюднення замовником звіту про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”.
|
|
13.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі-Замовник) при проведенні закупівель товарів, робіт та послуг виступає замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 114-IX) та керується його положеннями.
Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (зі змінами) від 17.02.2011 № 3038-VI та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", процедура проведення експертизи проєктної документації на будівництво є невід'ємною складовою будівельного процесу та є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, а кошти на проведення експертизи безпосередньо включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта при розробці інвесторської документації.
Експертиза проєктної документації проводиться відповідно до ДСТУ 8907:2019 "Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво" (далі - Настанова). У практиці Замовника виникають випадки коли проєктна документація, яка попередньо проходила експертизу потребує коригування та подальшого отримання експертного звіту.
Пунктом 8.10 Розділу 8 Настанови "Вимоги до проведення експертизи за напрямами та розділами проєктної документації на будівництво" передбачено, що експертизу відкоригованої проєктної документації за рішенням Замовника може виконувати експертна організація, яка виконувала експертизу до її коригування, у встановленому порядку.
Виходячи з вищезазначеного, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник прийняти таке рішення та керуватися частиною 7 Статті 3 Закону, а саме здійснювати придбання робіт з проведення експертизи, вартість якої дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема обґрунтовуючи даний факт керуючись ДСТУ 8907:2019 та випадком установленим пунктом 2 частини 7 статті 3 Закону "відсутності конкуренції з технічних причин"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
27.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Оплата приватному нотаріусу за посвідчення договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб - чи підпадає під ЗУ "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема, повинен містити термін дії договору. Водночас всі закупівлі та звіти про укладені договори, обов’язково прив’язуються до плану закупівель, який формується за річним принципом (з 01 січня по 31 грудня кожного року).
При цьому, термін дії окремих договорів регулюються спеціальними законами та становить один рік з моменту його укладення. Наприклад, якщо договір укладений 02.02.2020, то строк його дії до 02.02.2021. Зокрема, це стосується: послуг страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (ЗУ «Про страхування»), телекомунікаційні послуги (ЗУ «Про телекомунікації»), послуги інтернет-провайдингу (послуги віртуального хостингу, оренди віртуальних виділених серверів, реєстрації доменних імен в мережі Інтернет) тощо.
Варто зазначити, що організація публічних закупівель та відображення в електронній системі закупівель, які виходять за межі календарного року, є неможливою. Це створює конфлікт між законодавством України про публічні закупівлі та спеціальним законодавством в окремих сферах господарювання.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення яким чином слід проводити закупівлі та оприлюднювати договори про закупівлю, укладеними без використання електронної системи закупівель, термін дії яких не збігається із календарним роком річного плану закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель) та запиті № 627/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Міська рада вирішила провести нормативну-грошову оцінку земельних ділянок в межах міста. Оголосила публічні закупівлі. За результатом торгів найнижча пропозиція була відхилена по формальним ознакам, обрано переможцем іншого учасника. Першим учасником подано скаргу до АМКУ, розгляд ще досі триває. В цей час, міська рада знаходить інвестора, який готов профінансувати за власні кошти проведення таких робіт. Закон про "Оцінку земель" таке фінансування дозволяється, однак виникає питання - чи повинна в такому випадку міська рада оголошувати проведення публічних закупівель, адже вона виступає замовником робіт чи даний випадок не підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", в зв'язку з тим, що роботи будуть виконанні не за бюджетні кошти, а за приватні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|