|
|
13.01.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі-Замовник) при проведенні закупівель товарів, робіт та послуг виступає замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 114-IX) та керується його положеннями.
Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (зі змінами) від 17.02.2011 № 3038-VI та ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", процедура проведення експертизи проєктної документації на будівництво є невід'ємною складовою будівельного процесу та є завершальним етапом розроблення проєктної документації на будівництво, а кошти на проведення експертизи безпосередньо включаються до зведеного кошторисного розрахунку вартості об’єкта при розробці інвесторської документації.
Експертиза проєктної документації проводиться відповідно до ДСТУ 8907:2019 "Настанова щодо організації проведення експертизи проєктної документації на будівництво" (далі - Настанова). У практиці Замовника виникають випадки коли проєктна документація, яка попередньо проходила експертизу потребує коригування та подальшого отримання експертного звіту.
Пунктом 8.10 Розділу 8 Настанови "Вимоги до проведення експертизи за напрямами та розділами проєктної документації на будівництво" передбачено, що експертизу відкоригованої проєктної документації за рішенням Замовника може виконувати експертна організація, яка виконувала експертизу до її коригування, у встановленому порядку.
Виходячи з вищезазначеного, просимо надати роз’яснення, чи може Замовник прийняти таке рішення та керуватися частиною 7 Статті 3 Закону, а саме здійснювати придбання робіт з проведення експертизи, вартість якої дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема обґрунтовуючи даний факт керуючись ДСТУ 8907:2019 та випадком установленим пунктом 2 частини 7 статті 3 Закону "відсутності конкуренції з технічних причин"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим аналогічна відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
30.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може фізична особа-підприємець (ФОП) бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі Замовника, якщо ФОП одночасно є штатним працівником Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 11 частини першої статті 1 Закону та частини пятої статті 11 Закону, суб'єкти, які є замовниками мають здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону, зокрема не повинно бути конфлікту між інтересами замовника та учасника процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Для цілей цього Закону конфліктом інтересів вважається наявність приватного інтересу у працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або можуть вплинути на результати цієї процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, та/або наявність суперечності між приватним інтересом працівника замовника чи будь-якої особи або органу, які діють від імені замовника і беруть участь у проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Крім того, під час проведення закупівель замовники мають дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому звертаємо увагу, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
|
|
|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути учасником торгів об'єднання юридичних осіб без створення окремої юридичної особи, якщо об'єднання створено на території Євросоюзу по Європейському законодавству , учасниками є резиденти і нерезиденти України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 1496/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e9eb347-89de-434c-9db3-df4e45573f5b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
13.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, якщо в комунальному закладі призначено дві уповноважені особи (одна з них відповідає за спрощені закупівлі, а друга - за переговорну процедуру), чи можуть вони заміняти одна одну в тому випадку, коли хтось виходить у відпустку, перебуває на лікарняному тощо. Іншими типами процедур закупівель займається тендерний комітет. Чи не буде така ситуація суперечити статті 11 ч. 7 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме вимозі про розмежування повноважень у разі призначення двох уповноважених осіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 678/2020 (питання 2), 1409/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bca3ce88-c2eb-4602-a147-367016510f2b&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8f918045-b9ea-4522-bc96-b951c7225c76&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком
|
|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема, повинен містити термін дії договору. Водночас всі закупівлі та звіти про укладені договори, обов’язково прив’язуються до плану закупівель, який формується за річним принципом (з 01 січня по 31 грудня кожного року).
При цьому, термін дії окремих договорів регулюються спеціальними законами та становить один рік з моменту його укладення. Наприклад, якщо договір укладений 02.02.2020, то строк його дії до 02.02.2021. Зокрема, це стосується: послуг страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (ЗУ «Про страхування»), телекомунікаційні послуги (ЗУ «Про телекомунікації»), послуги інтернет-провайдингу (послуги віртуального хостингу, оренди віртуальних виділених серверів, реєстрації доменних імен в мережі Інтернет) тощо.
Варто зазначити, що організація публічних закупівель та відображення в електронній системі закупівель, які виходять за межі календарного року, є неможливою. Це створює конфлікт між законодавством України про публічні закупівлі та спеціальним законодавством в окремих сферах господарювання.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення яким чином слід проводити закупівлі та оприлюднювати договори про закупівлю, укладеними без використання електронної системи закупівель, термін дії яких не збігається із календарним роком річного плану закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель) та запиті № 627/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|