|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Вимога встановлена до Учасника, та підлягає розгляду до визначення результатів розгляду пропозиції.
Інформація про наявність/ відсутність податкового боргу змінюється щоденно, у зв’язку з цим постає питання:
1. на яку дату у учасника не повинно бути боргу -–на дату складання пропозиції, або на дату подання пропозиції, або на дату оцінки пропозиції?
2. який ресурс відкритих даних є офіційним та актуальним для перевірки суб’єктів господарювання, які мають податковий борг? Тобто такий, де інформація оновлюється щоденно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 “Щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним”, в якому міститься лист Державної податкової служби України від 24.12.2019 № 4158/5/99-00-02-10-02-16 щодо перевірки податкового боргу, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F2361-06
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи дозволяється в договорах, укладених за переговорною процедурою згідно підстав визначених статтею 40 Закону України "Про публічні закупівлі" встановити, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 815/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9481fdf7-d97b-4252-b3a2-fcc895658008&lang=uk-UA
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;
Питання: Якщо постачальник перебуває в стадіїї банкрутства.
Чи може замовник посилатися на вищевказану норму закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема з питань банкрутства.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
|
|
10.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Прошу надати роз’яснення стосовно наступного випадку:
Замовником були оголошені відкриті торги предметом закупівлі яких є будівельні роботи. В тендерній документації замовником були опубліковані відповідні об’єми необхідних будівельних робіт. Визначено переможця відкритих торгів який для участі у відкритих торгах склав відповідну кошторисну документацію згідно опублікованих замовником в тендерній документації об’ємів необхідних будівельних робіт та з переможцем укладено відповідний договір про закупівлю.
В процесі виконання переможцем договору про закупівлю та після отримання в повному обсязі від замовника проектної документації на будівництво було виявлено, що в опублікованих замовником в тендерній документації необхідних об’ємах будівельних робіт містились помилки та описки (деякі об’єми будівельних робіт, що містяться в проектній документації НЕ були враховані в опублікованих в тендерній документації об’ємах необхідних будівельних робіт відповідно до яких переможцем складалась кошторисна документація (та яка після визначення переможця стала додатком до договору про закупівлю), а деякі об’єми необхідних будівельних робіт, що містились в тендерній документації навпаки були зазначені помилково та їх виконання є неможливим.
Відповідно до вищезазначеного, виконання договору про закупівлю в передбачених кошторисною документацією об’ємах є неможливим за відсутності при цьому вини переможця торгів, оскільки кошторисна документація переможця торгів складалась відповідно до наданих замовником в тендерній документації об’ємах необхідних будівельних робіт, які містили помилки.
Чи можливо підрядником в межах укладеного договору про закупівлю та в межах зазначеної в договорі про закупівлю договірної ціни (без її збільшення) відкоригувати кошторисну документацію (яка є додатком до Договору про закупівлю) шляхом усунення вищезазначених недоліків з обґрунтуванням цього положеннями п.3 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» як випадок «покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю»? Якщо вищезазначений варіант є неможливим, то прошу надати роз’яснення щодо інших законних шляхів врегулювання вищезазначеної проблеми.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до договору про закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі робіт, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому аналогічна відповідь щодо меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Поряд з цим, в запитах 29/2020, 1308/2020, 738/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=084f7c86-7c51-4c66-9632-c03ea3d70a0e&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA міститься інформація щодо здійснення переговорної процедури закупівлі та закупівлі додаткових робіт.
|