Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
18.05.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4624 / 4494
В межах фонду грошового забезпечення за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України та відповідно до наказу Міністра оборони України Про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків можуть заохочувати (нагороджувати) грошовою премією або цінними подарунками, придбаним за рахунок коштів державного бюджету (далі – цінний подарунок). Цінний подарунок – це предмет особистого користування або предмет побутового призначення, на якому може робитися дарчий напис. Відповідно до ст. 165.1.39 Податкового кодексу України, якщо вартість цінних подарунків перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі то сума перевищення оподатковується Податком з доходу фізичних осіб (далі - ПДФО) та військовим збором. Водночас, слід зазначити, що відповідно до порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”. На виконання Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів введених в дію наказом Державної казначейської служби України .№ 213 від 19.07.2019 за КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань надаються виключно наступні документи: - заявка на видачу готівки: - реєстр бюджетних зобов’язань, - реєстр бюджетних фінансових зобов’язань. Враховуючи вищезазначене, звертаюсь до Вас, як до Уповноваженого органу (центрального органу) виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель щодо надання роз’яснення (механізму), щодо можливості командирів (керівників), користуючись дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців в межах покладеної на них адміністративної відповідальності через забезпечувальний фінансовий орган Генерального штабу Збройних Сил України в межах фонду грошового забезпечення за КЕКВ 2112 здійснювати закупівлю цінних подарунків на підставі первинних документів, що підтверджуватимуть фактичне отримання товарів, без проведення процедур закупівель, за результатами проведеного моніторингу та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Відповідь
17.05.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
4392 / 4637
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання: 1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі? 2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону? 3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа? 4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками? 5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
Відповідь
14.05.2020 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
3773 / 3878
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача). Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю. Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат. Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України. Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів». Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
12.05.2020 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
3143 / 3122
Доброго дня! Чи потрібно викладати звіт про договір про закупівлю стосовно відшкодування за товари чи послуги по авансових звітах?
Відповідь
12.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4179 / 4395
Доброго дня, підскажіть будь ласка у зв"язку зі змінами в законодавстві з 19.04.2020 року, чи необхідно оприлюднювати як пряму закупівлю без використання системи закупівель(придбання товарів, робіт, послуг до 50 тис.грн.) звіт про договір про закупівлю на відшкодування коштів за авансовими звітами? Якщо так, то підтвердним документом є товарний чек, квитанція чи авансовий звіт? При оприлюднені номер та дату якого документа вказувати (чека, квитанції чи авансового звіту) Як бути коли дата чеку не завжди співпадає з датою авансового звіту? Дякую
Відповідь
Попередня 1 ... 10 11 12 13 14 15 16 ... 22 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2