|
|
09.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми є замовником, який здійснює свою діяльність в окремій сфері господарювання (пункт 4 частина перша стаття 2 Закону України «Про публічні закупівлі»). Відповідно до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 19 квітня 2020 року (зі змінами): замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону здійснюють спрощені закупівлі товару (товарів) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів) дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та не перевищує 1 мільйон гривень.
Чи поширюється ця умова щодо закупівлі товару (товарів) вказаним замовником при придбанні товарів через Prozorro Market?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
Згідно з пунктом 7 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо закупівля товарів здійснюється з використанням електронного каталогу.
Отже, у разі якщо вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, та такий предмет наявний у електронному каталозі, замовник може здійснювати таку закупівлю використовуючи електронний каталог.
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та повідомляє наступне.
Категорії замовників установлені ч. 4 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі –Закон), зокрема:
– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у п. 1 ч.1 ст.2 Закону;
– органи соціального страхування, зазначені у п. 2 ч.1 ст.2 Закону;
– підприємства, установи, організації, зазначені у п. 3 ч.1 ст.2 Закону;
– юридичні особи та / або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у п. 4 ч.1 ст.2 Закону.
ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» належить до наступної категорії: «юридична особа/ суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених у п. 4 ч.1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», яку зазначає в тендерних документаціях.
При цьому, встановлено, що в категорія замовника не відповідає інформації, що зазначена в електронній системі закупівель (далі – ЄСЗ) у графі «Інформація про замовника». В оголошенні про проведення закупівлі в системі відображається наступна інформація відносно ДП МА «Бориспіль»: «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання».
Як наслідок, категорія замовника в Законі і категорія замовника в ЄСЗ — це не одне й те саме, формулювання в редакції ЄСЗ відсутнє в Законі.
ТОВ «СМАРТТЕНДЕР» - оператор авторизованого електронного майданчика SmartTender.biz повідомив, що формулювання «юридична особа, яка здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання» передбачене технічним завданням Прозоро.
На сьогодні в гарантії забезпечення тендерної пропозиції вимагається зазначення категорії замовника. Розбіжність категорії замовника в Законі і категорії замовника в ЄСЗ може призвести до порушень під час оформлення гарантій та відхилення пропозицій учасників.
У зв’язку з цим, звертаємось з проханням повідомити, чи має право замовник в ТД зазначити формулювання про свою категорію не в редакції Закону, а в редакції, що реалізована в ЄСЗ відповідно до технічного завдання Прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форми і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 (далі- наказ) відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону.
Так, виходячи з пункту 3 цих Вимог у гарантії щодо бенефіціара, яким є замовник, має зазначаєтися інформація, зокрема про його категорію.
При цьому категорії замовників, що використовуються у Законі установлені частиною четвертою статті 2 Закону.
Отже, відповідно до наказу у реквізитах гарантії замовник має зазначати свою категорію, керуючись нормами Закону.
Своєю чергою, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
13.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Ми, як замовник хотіли б уточнити наступні питання:
1. Чи має право замовник, в разі надання послуг, в зв"язку з великою кількістю адрес, в оголошенні при початку процедури вказати місце надання послуг: Україна, Відповідно до документації., як це реалізовано на площадці Закупки пром юа. Чи законно це ? В тендерній документації, Додатком 1 передбачено перелік адрес та районів надання послуг. Однак в оголошенні, повідомленні про намір та звіті про проведення процедури буде видно лише: Україна, Відповідно до документації. В проекті договору, також передбачено перелік адрес та районів. Чи має право Замовник вказати місце надання послуг так ? (Посилаючись на технічну частину тендерної документації).
2. Якщо Замовником в кваліфікаційних вимогах, було прописано назви критеріїв з ЗУ "Про публічні закупівлі" в попередній редакції:
1.Наявність обладнання та
матеріально-технічної бази
2. Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
3. Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
В новій редакції дещо змінились назви кваліфікаційних критеріїв. Чи є це порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" ? При цьому Учасником було надано повний пакет документів на кожну кваліфікаційну вимогу та два "аналогічні договори" з підтвердженням. Просимо надати роз"яснення в якомога найкоротший термін. З повагою, Голова тендерного комітету КП "КВПВ" О. В. Толстіков.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Інформування про проведення відкритих торгів здійснюється у порядку визначеному статтею 21 Закону. Перелік інформації, що має містити оголошення про проведення відкритих торгів визначений частиною другою статті 21 Закону.
Виходячи з пункту 3 частини другої статті 21 Закону, оголошення про проведення відкритих торгів має містити інформацію про конкретне місце виконання робіт чи надання послуг.
Водночас повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Отже, оскільки користувач несе відповідальність за зміст інформації, яка оприлюднюється в електронній системі закупівель, то з пропозиціями щодо реалізації на електронному майданчику вимог Закону слід звертатися до оператора авторизованого електронного майданчика.
Щодо питання 2
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, .
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Водночас частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону, то це тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, тендерна документація має складатися і оприлюднюватися замовником у відповідності до норм чинного законодавства.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
11.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Договори про надання послуг з охорони обєктів, спільного використання електричних мереж, надання телекомунікаційних послуг укладено у 2014-2016 роках році, які пролонгуються на кожен наступний рік.
Згідно з Законом, під час придбання Замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Просимо надати розяснення чи потрібно оприлюднювати в електронній системі закупівель звіти про договори, які укладені до введення в дію Закону в новій редакції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1513/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3cf38d2a-cdec-4ee0-b565-455349430547&lang=uk-UA
Крім того, пропонуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з наступного питання, щодо відповідності застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції від 19.04.2020 (далі – Закон) по абзацу першому частини третьої Статті 22, докладніше у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
При цьому згідно статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Так, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Разом з тим питання щодо віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), розглянуто у запиті № 2018/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
|