|
|
12.04.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Держаудитслужба в області під час перевірки Департаменту встановила, що звіт про укладений договір не оприлюднений в терміни, які визначені ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі».
Хто несе відповідальність за зазначене вище порушення, якщо в документах по Департаменту не визначено посадової особи, яка відповідає за оприлюднення звітів про укладені договори?
При цьому інформуємо, що в Департаменті є тендерний комітет та є посадова особа, яка відповідає за проведення закупівель, вартість яких менше 200 тисяч грн. (товарів та послуг) та менше 1,5 мільйона грн. (робіт).
І взагалі, чи потрібно документально визначати особу, яка відповідає за оприлюднення звітів про укладені договори відповідно до ст. 2 та ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
Разом з тим, питання визначення осіб відповідальних за оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
|
|
|
10.04.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Плануємо здійснити дві закупвлі. Перша - "Автобус туристичний, б/в" на 700 тис.грн, друга- "Автобус туристичний, б/в" на 3 млн. грн.
Річний план на майданчик виклали один - на "Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб - Автобуси туристичні, б/в" на загальну суму 3700 000 грн.
Держаудит виявив порушення, аргументуючи, що в системі має бути викладено ДВА річних плани - поокремо на кожний автобус.
Чи правильні висновки адуит служби?
Чи треба вносити зміни у річний план, щоб закупівлі відображалися ДВОМА окремими річними планами у системі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому, Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови дотримання вимог частини сьомої статті 2 Закону.
Таким чином замовник відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, самостійно планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель, відображаючи в ньому кожен предмет закупівлі одним або декількома рядками в залежності від кількості процедур закупівель, дотримуючись при цьому вимог частини сьомої статті 2 Закону.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, серед яких є бюджетні установи (школи, дитячі садки та ін.). Згідно ДК 021:2015 послуга з водопостачання має код 65110000-7 Розподіл води, а послуга з центрального водовідведення - 90430000-0.
Вартість обох цих послуг за рік складає близько
15 000,00грн (п'ятнадцять тисяч грн).
Зазвичай ми укладаємо один договір на надання послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, один із споживачіів цієї послуги (бюджетна установа) наполягає на укладанні двох окремих договорів (окремо на послугу з водопостачання та окремо на послугу з водовідведення), мотивуючи різними кодами та побоюючись питань від аудиторів.
Ми розуміємо, що чинним законодавством України не встановлено для замовника обов'язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922.
Проте, зважаючи на судову практику щодо укладання одного договору за різними "допороговими" предметами закупівель, просимо роз'яснити: чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015, якщо а ні їх загальна вартість, а ні вартість кожного предмету закупівлі окремо не досягає "порогових" меж?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA у запиті за № 701/2017.
|
|
|
10.01.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державна установа «Фонд енергоефективності» (далі - Фонд) утворена відповідно до Закону України «Про Фонд енергоефективності» № 2095-VIII від 08.06.2017 року (далі- Закон № 2095-VIII), і відповідно до частини другої статті 1 даного Закону – є юридичною особою публічного права. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України, Фонд утворюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно да статуту Фонду річна фінансова звітність Фонду підлягає обов’язковій перевірці зовнішнім аудитором, а критерії відбору зовнішнього аудитора, затвердження умов конкурсного відбору та призначення аудитора здійснюється Наглядовою радою.
Просимо Вас надати роз’яснення стосовно дії наказу ДП “Зовнішторгвидав України вiд 13.04.2016 N 35 на Державну установу «Фонд енергоефективності», та визначити чи може Фонд проводити відбір Зовнішнього аудитора використовуючи допорогову процедуру закупівельPROZORRО?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Визначення поняття “замовник” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону. Крім того, питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
|
|
|
30.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
За умовами тендерної документації в межах проведення закупівлі за предметом «аудит технічного стану теплоелектроцентралі» у формі відкритих торгів визначено обов’язок учасника надати дозвіл Держпраці на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види.
При цьому, Закон України «Про охорону праці», який містить спеціальну норму, що регулює видачу, переоформлення, анулювання дозволів, що видаються Держпраці, не містить норм, які встановлюють необхідність одержання дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, регулюють порядок їх видачі, відмови у видачі, анулювання, встановлюють строк їх видачі та дії.
Зважаючи на викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи правомірним є вимога замовника до учасників закупівлі щодо надання дозволу Держпраці на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за тих умов, що на сьогоднішній день такі дозволи взагалі не видаються?
2. Чи буде порушенням умов закупівлі (вимог тендерної документації) з боку учасника не надання документів дозвільного характеру, якщо відсутня законодавчо встановлена можливість отримати такі документи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|