Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 26.01.2017 № 130/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 1029/2017 та 65/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1e226228-5323-4433-b8d7-098147468f14&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04ad9c85-d426-4a58-b4f2-752e68c10cfa&lang=uk-UA   

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений в дію з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до введення в дію цього Закону.

При цьому відповідно до частини першої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (№ 2289-VI), який втратив чинність 20.04.2014 на підставі Закону України “Про здійснення державних закупівель” (№ 1197-VII), договір про закупівлю укладався в письмовій формі, зокрема відповідно до положень Цивільного (далі – ЦК України) та Господарського кодексів України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених  цим  Законом. 

Так, частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Поряд з цим, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням електронної системи закупівель (далі – система) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений наказом Державного підприємства “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 1.8 Порядку замовник може вимагати копії документів у паперовому вигляді, що були надані в електронному вигляді, лише в учасника, який перебуває у статусі “Кваліфікація” або “Переможець”.

У свою чергу, на виконання положень Закону України “Про Національний архівний фонд та архівні установи” наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884) затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів.

При цьому Перелік використовується під час формування справ, при підготовці різних видів номенклатур справ, розробленні схем класифікації документів та відомчих (галузевих) переліків документів зі строками їх зберігання, а також під час роботи комісій з проведення експертизи цінності документів (відповідно до пункту 1.6 Переліку).

Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації є Мін'юст.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 234/2017, 453/2017 та 508/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc22e36f-d47b-4bf8-ba34-e2388190f439&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e6e6c7-1fd8-4a13-8927-a05b9495c155&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=341ff404-68bf-4b89-a895-29228c168e9d&lang=uk-UA.