|
11.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Я, працюю в бюджетні установі уповноваженою особою з 2016 року, але в мене вища технічна освіта. Згідно нового закону, я з 19 квітня 2020 року вже немаю права бути уповноваженою особою, так як немаю економічної або юридичної освіти? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 209/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=11a14e77-a9ce-4aa0-86d4-5663b46a18b9&lang=uk-UA
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Підприємство займається постачанням електричної енергії бюджетним установам. Маємо діючі договори до 31.12.2020 року.
Наші споживачі (бюджетні установи) почали розповідати нам що десь читали і чули інформацію що з 01.01.2021 року при закупівлях єдиним критерієм оцінки тендерної пропозиції буде не ціна а РДН (тобто хто яку маржу надасть споживачу).
Провівши моніторинг інформації в Інтернеті і на офіційному сайті НКРЕКП, проаналізувавши нові тендерні пропозиції інших споживачів на 2021 рік - такої інформації не знайшли.
Велике прохання надати інформацію яким критерієм оцінки тендерної пропозиції буде керуватись споживач (Замовник) на 2021р. ?
Та чи є у Вас якась інформацію з цього питання.
Завчасно дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації відповідно до статті 29 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Крім цього, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка буде встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Замовник) звертається до
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як
уповноваженого органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель та просить надати роз’яснення з питання щодо
механізму публікації в електронній системі закупівель вимоги Замовника да учасників
торгів щодо продовження строку дії поданих ними тендерних пропозицій та наданого
забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
строк дії тендерної пропозиції це установлений замовником у тендерній документації
строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Вимога п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону щодо встановлення строку дії тендерної пропозиції
не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій передбачає, що
строк встановлений в тендерній документації буде достатнім для укладання договору у
визначений Законом термін. Водночас, враховуючи право замовника на продовження
строку розгляду тендерної пропозиції до 20 р. д., якщо для такого продовження є підстави
або можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, або
відмови переможця торгів від укладання договору термін дії тендерної пропозиції та
наданого забезпечення тендерної пропозиції, зазначений в тендерній документації, може
виявитись не достатнім в силу зазначених вище об’єктивних обставин.
Положеннями ч. 7 ст. 26 Закону замовнику надано право вимагати від учасників
процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник
процедури закупівлі має право, відхилити таку вимогу, не втрачаючи наданого ним
забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії
поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати:
- рекомендації стосовно механізму публікації Замовником вимоги щодо
продовження строку дії тендерних пропозицій, щоб вона була доступна усім учасникам та
подальшої реалізації з боку учасника можливості продовження строку дії поданої ним
тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції;
- роз’яснення, яким чином замовник може реалізувати норму ч. 7 ст. 26 Закону,
оскільки строк дії тендерних пропозицій закінчується, враховуючи той факт, що процедура
2
закупівлі на даний момент оскаржується, а відповідно до ч.17 ст.18 Закону Замовнику
забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури
закупівлі. Отже, може виникнути ситуація, що скарга ще розглядається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 2455/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
15.09.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В мене, як члена Територіальної виборчої комісії виникли сумніви щодо порядку укладання договору із підприємством (типографією), предметом якого буде друк бюлетнів для голосування на місцевих виборах 25.10.2020. З одного боку ч. 2 ст. 242 Виборчого кодексу України каже про те, що це має бути у переговорній процедурі, з іншого боку члени комісії пропонують готовути тенедрну доументацію із зазначенням технічних умов, оголошення торгів і далі по процедурі проведення торгів.
Яким чином ТВК необхідно обрати виробника бюлетенів (особливо з урахуванням доволі стистилих термінів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.
|
|
02.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вносити зміни до тендерної документації, якщо зміни вже було внесено у зв'язку з задоволенням скарги Учасника в АМКУ??? Чи можливо внести зміни в інші пункти тендерної документації або додати інші пункти з власної ініціативи??
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
Разом з тим Законом не встановлено обмежень щодо внесення змін з власної ініціативи замовника в положення тендерної документації, які не були оскаржені.
При цьому замовник здійснює процедури закупівлі з дотриманням принципів, визначених статтею 5 Закону.
|