|
|
19.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Звертаємось до вас за консультацією з наступного питання.
У 2018р. за програмою фінансування з державного бюджету зі співфінансуванням з місцевого бюджету, комунальне підприємство провело процедуру відкритих торгів на проведення робіт з реконструкції об’єкту в термін до 31.12.2018р. Торги проводились у 4 кварталі на суму 6,5млн.грн. До кінця 2018р. роботи було виконано на 5,8млн.грн або на 89%. Невчасне виконання робіт було зумовлене погодними умовами. Відтак дію договору було продовжено і на 2019р.
Проте у 2019р. по об’єкту внесені суттєві зміни до робочого проекту. Проект пройшов повторну експертизу та отримав позитивний звіт (без збільшення вартості робіт). Відкоригований проект є продовженням робіт та становить невід’ємну частину від первісного проекту. Отже наше підприємство оголосило проведення переговорної процедури для виконання залишків робіт посилаючись на ст. 35 п. 2 пп.6 ЗУ «Про публічні закупівлі». Однак станом на сьогоднішній день підрядна організація в усній формі відмовилась від підписання договору за процедурою.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 35 п. 4 відміна процедури може бути лише через 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (тобто з 30.08) та наближення закінчення бюджетного року, просимо вас надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи потрібно проводити відкриті торги зважаючи на загальну вартість об’єкту при залишку необхідних коштів в сумі 0,7млн.грн.
2. В разі необхідності проведення відкритих торгів, чи можемо ми розпочинати проведення процедури до закінчення переговорної процедури? Дане питання зумовлене тим, що у разі проведення відкритих торгів з дотриманням строків проведення переговорної процедури, оголошення про відміну переговорної процедури відбудеться 04.10, процедура відкритих торгів займе ще близько 35 днів, тобто договір буде укладено 11.11, далі необхідно буде внести зміни в дозвіл на виконання будівельних робіт … і новий рік…
3. Чи можна проводити допорогову закупівлю або оприлюднити звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
При цьому у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому та третьому частини першої статті 2 Закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
|
19.09.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Керуючись ч. 5 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" до договору про закупівлю зі строком дії до 31.12.2018 було укладено додаткову угоду щодо продовження його дії на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного 2019 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. В той же час, за вказаним договором додатково ще є залишок не витрачених (не вибраних) коштів з попереднього 2018 року орієнтовно в розмірі 35% від його вартості. Питання чи можна на початку наступного 2019 року витратити (вибрати) за вказаним договором не тільки суму, що не перевищує 20 відсотків, а ще і додатково залишок не витрачених (не вибраних) коштів з попереднього року орієнтовно в розмірі 35% від його вартості (послуги надаються та приймаються після продовження дії договору у 2019 році).
Відповідей на аналогічне питання Вами ще не надавалось, то ж буду дуже вдячний за пряму відповідь, без перепосилань на інші роз'яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016
№ 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
19.09.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТзОВ «Україна Інжиніринг» не згідне з рішенням Тендерного комітету Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської ОДА від 13.09.2019р. щодо поданої нами , як учасником, електронної банківської гарантії, яка не містить інформацію щодо МФО банку-гаранта, адже така інформація міститься у вільному доступі і може бути розкрита замовником з посилання в наданій гарантії
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерних пропозицій розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3812-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
Крім того, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону учасник подає замовнику пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота) відповідно до вимог тендерної документації. Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
При цьому відповідно до абзацу другого частини другої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Міністерства як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
18.09.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати розясненння з наступного питання: Замовником двічі було ввідмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників ( першого ражу жодного учасника, другого разу 1 учасник), при цьому в другому разі було змінено кількість предмета закупівлі, не змінюючи його якісні характеристики а також вимоги до учасників. Чи можна у такому разі проводити переговорну процедеру, і чи відноситься зміна кількості предмету закупівлі до зміни його технічних та якісних характеристик?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користвачу повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповнвоаженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA у запиті 156/2017.
|
|
|
18.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У липні 2019 було проведено переговорну процедуру на закупівлю лікарських засобів. В специфікацію договору, який був укладений за її результатами, включена, поміж інших лікарських засобів, вакцина від грипу. На сьогоднішній день підприємство, яке поставляє КНП лікарські засоби повідомляє, що вакцина відсутня, і пропонує через додаткову угоду зменшити суму договору. Виникає питання яким чином купувати цю вакцину. Через відкриті торги чи через прямий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посилання http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, в якому міститься інформація щодо обставин, у разі наявності яких предмет закупівлі виступатиме новим предметом договору.
|