|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
Аналізуючи нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (мова йде про редакцію, яка набуде чинності 19.04.2020 року) нами встановлено наступне.
Відповідно до ч.16 ст.29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Як ми розуміємо, для реалізації вищевказаної норми Закону України «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках повинні бути створені відповідні поля, які у таких випадках повинен заповнювати замовник.
Однак, нам не зрозуміло, чим повинне повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель, супроводжуватися протоколом засідання тендерного комітету або уповноваженої особи.
Питання:
1.Чи потрібно замовнику складати протокол засідання тендерного комітету або уповноваженої особи з переліком недоліків, які виявлено під час розгляду тендерної пропозиції учасника, які такий учасник може усунути на підставі повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
2.У разі, якщо протокол необхідно складати, то чи повинен він оприлюднюватися в електронній системі закупівель, чи достатньо заповнити лише поля повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей?
Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Щодо питання 1
Відповідно до частини десятої статті 11 нової редакції Закону рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.
Згідно з пунктом 4 розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення.
Отже, тендерний комітет або уповноважена особа оформлюють протоколи у разі прийняття відповідних рішень.
Щодо питання 2
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 нової редакції Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Водночас наразі здійснюється робота з технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель.
|
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що дія цього закону поширюється, зокрема на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Закон містить заборону щодо виконання такими особами іншої оплачуваної (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Пункт 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює обов’язок замовника (роботодавця) здійснювати доплату уповноваженій особі за виконання обов’язків уповноваженої особи.
Прошу надати роз’яснення - чи буде виконання обов’язків уповноваженої особи працівником замовника, який має статус державного службовця, виконання іншої оплачуваної діяльності за Законом "Про запобігання корупції"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 нової редакції Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.
|
|
|
15.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу міністерство як орган, який визначений уповноваженим державним органом по організації та проведенню публічних закупі-вель в відповідності з законом “Про публічні закупів-лі” і відповідно є розпорядником даної інформації, надати мені наступне:
1. Чи зобов’язані юридичні особи (зокрема комунальні підпри-ємства, створені місцевими громадами, як колективним власни-ком, тобто спільною колективною власністю всіх членів грома-ди), які проводять діяльність в окремих сферах господарювання, а саме:
А) забезпечення виробництва, транспортування, постачання та зберігання газу;
Б) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії;
В) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купів-лі-продажу, постачання електричної енергії, централізо-ваного диспетчерського (оперативно-технологічного) уп-равління об’єднаною енергетичною системою України;
Г) забезпечення виробництва, транспортування та поста-чання питної води, забезпечення функціонування центра-лізованого водовідведення;
Д) забезпечення функціонування ринку електричної енергії, ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, балан-суючого ринку, ринку допоміжних послуг, а також надання пос-луг адміністратора розрахунків, адміністратора комерційного об-ліку, оператора ринку, гарантованого покупця відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", надання допо-міжних послуг на ринку допоміжних послуг та послуг із за-безпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії",
здійснювати такі закупівлі через тендерні процедури, визна-чені даним законом?
2. Чи мають право вказані в пункті 1 укладати договора по вказаним видам діяльності (в першу чергу окремо по постачан-ню електричної енергії включаючи і по універсальній послузі для забезпечення виробництва, транспортування та постачан-ня питної води, забезпечення функціонування централі-зованого водовідведення комунальними підприємствами міс-цевих органів самоврядування) без проведення тендерних про-цедур напряму з відповідними постачальниками?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваш запит від 15.03.2020, яке опрацьовано Мінекономіки в порядку розгляду звернення громадян, надана листом від 18.03.2020 № 3304-04/18833-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
13.03.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
У тендерній документаціцї визначена вимога щодо надання письмової згоди на обробку наявних персональних даних за формою згідно з Додатком до ТД.
Учасник надав відповідну згоду лише на тільки на уповноважену особу, не надано на інших працівників (щодо яких надавались копії дипломів і трудових книжок).
Чи може це бути підставою для відхилення тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
Разом з тим підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 30 Закону. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Крім того, відповідь на питання щодо захисту персональних даних викладено у запитах № 491/2017 та № 202/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=daa3a820-f5fd-4ed3-a883-e989b2481f3a&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3b12c60f-60c0-46df-966a-a52a0e731a15&lang=uk-UA , з якими пропонуємо ознайомитися.
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
13.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
1) Враховуючи те, що:
- у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено;
- відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490 в формі додаток до річного плану закупівель на _____ рік відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі»;
- відсутня законодавча норма щодо обов’язкової прив’язки додатку до річного плану закупівель до звіту про укладені договори;
- відповідно до абз1. п. 3 «Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» (наказ МЕРТ від 16.03.2016 №477) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді,
просимо надати відповідь на питання: «Чому в електронній системі (майданчик «Закупки.Пром.УА») в формі звіт про укладені договори відсутня графа «Джерело фінансування закупівлі», яка повинна в ньому бути відповідно до наказу МЕРТ від 22.03.2016 №490?».
2) Враховуючи те, що відповідно до п.18 ч.1 с. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначення «предмет закупівлі» вказано виключно для процедур закупівель, просимо надати відповідь на питання: «Що є предметом закупівлі для допорогових закупівель і як його визначати?»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Інформуємо, що питання стосовно форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема доповнення форм новим пунктом "Джерело фінансування", міститься в листі від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06.
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
Водночас з технічних питань, а також питань розміщення інформації в електронній системі закупівель замовнику необхідно звертатись до оператора авторизованому електронного майданчика та/або ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Щодо питання 2
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Водночас у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням електронної системи закупівель (далі – система), застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Пунктом 3 Розділу І Інструкції визначено перелік термінів, що вживаються в Інструкції. При цьому відповідно до абзацу сьомого пункту 3 Розділу І Інструкції інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
У свою чергу, визначення поняття “предмет закупівлі” наведено у пункті 18 частини першої статті 1 Закону.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3816 розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
|