|
|
24.10.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з наступного питання. Відповідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016 р., предмет закупівлі робіт визначається за об'єктами будівництва. Так, предмет закупівлі робіт з капітального ремонту житлових будинків визначається за кожним об'єктом (будівлею) окремо. Тобто, капільний ремонт одного житлового будинку - окремий предмет закупівлі. Питання - чи має право Замовник провести одну закупівлю з капітального ремонту декількох житлових будинків в межах однієї процедури закупівлі із поділом на лоти (один будинок-один лот)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inAll&fText=%D0%BB%D0%BE%D1%82 розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” і від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)".
|
|
|
24.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи зобов'язана установа повторно оголошувати торги, якщо перші торги були відмінені через відхилення всіх учасників? І чи можуть ці кощти бути використані для виконання договірних зобов'язань за договорами, що будуть укладені без торгів на окремі об'єкти з допороговими сумами, але в межах цільового призначення отриманих коштів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Отже, у разі відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися у замовника залишається потреба у придбанні товару, виконання робіт або надання послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, встановлені у частині першій статті 2 Закону, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014
№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо Вас надати консультацію з наступного питання.
Процедура – відкриті торги. Два учасника. 17.09.2019 переможцем обрано першого учасника. У цей же день протокол розгляду тендерної пропозицій першого учасника та повідомлення про намір укласти договір оприлюднені замовником в електронній системі. 25.09.2019 другим учасником подана скарга про Оскарження визначення переможця. Колегія АМК України 27.09.2019 прийняла скаргу до розгляду. 15.10.2019 Колегія АМК України постановила що замовник зобов’язаний скасувати рішення про визначення першого учасника переможцем процедури закупівлі (16.10.2019 о 20:54 була опублікована результативна частина рішення Колегії АМК України, 18.10.2019 о 23:22 було опубліковано все рішення).
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, і перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги (в нашому випадку це 16.10.2019), то нам незрозумілі наші дії. На виконання рішення Колегії замовник відхиляє першого учасника, але ж для розгляду наступного пройшли усі строки за Законом, а якщо ми повинні розглянути наступного учасника, то відповідно до якого пункту Закону? Чи після відхилення першого, ми повинні відмінити тоги з причини неможливості усунення порушень, що виникли через виявлення порушення законодавства з питань публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 28 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Таким чином, у разі скасування замовником рішення про визначення переможця на виконання рішення органу оскарження, замовник відхиляє пропозицію такого учасника якщо його пропозиція не відповідає умовам тендерної документації та переходить до розгляду наступної тендерної пропозиції з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною у строки, визначені Законом.
Водночас відповідно до абзацу другого частини дванадцятої статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
|
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю не був підписаний у строк 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір і переговорна процедура була відмінена.
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників) і з тим самим учасником. Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено подібні відповіді за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fdde64e-aa6f-4a2a-847f-e4fa3dc49042&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
|
23.10.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
На сайті міністерства охорона здоров’я України надається інформація про державне підприємство "Медичні закупівлі" (код ЄДРПОУ 42574629), яке створено МОЗ (засновник) з метою здійснення централізованих закупівель.
Прошу надати інформацію:
1. Якими нормативно-правовим актами регулюються діяльність та створення цього підприємства?
2. Чи існує офіційний сайт ДП "Медичні закупівлі"?
3. Коли ДП "Медичні закупівлі" отримає статус центральної закупівельної організації?
4. На якому майданчику Прозорро здійснюють закупівлі ДП "Медичні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону.
Поряд з цим відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – ЦЗО) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 встановлено особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій (далі – Особливості).
Водночас згідно з пунктом 14 Особливостей орган, який приймає рішення про визначення ЦЗО, подає адміністратору електронної системи закупівель таке рішення для оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення та оприлюднює на своєму веб-сайті.
Таким чином, рішення про визначення ЦЗО, оприлюднюється в мережі Інтернет за адресою інформаційно-телекомунікаційної системи “Prozorro” (www.prozorro.gov.ua), яка відповідно до Наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 визначена веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель.
Поряд з цим, відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25.03.2015 № 267, МОЗ з метою організації своєї діяльності зокрема здійснює контроль за діяльністю підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. Оскільки державне підприємство “Медичні закупівлі України” засноване на державній власності та належить до сфери управління МОЗ, із зазначених у зверненні питань пропонуємо додатково звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|