|
|
10.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Виникло таке запитання, замовником було укладено додаткову угоду (на постачання природного газу) під 20% згідно ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", але тендер ще триває і обсягів газу не вистачить до завершення закупівлі на 2020 рік. Як вчинити: укласти прямий договір на місяць чи переговорну процедуру за нагальною потребою, і взагалі чи можливо це?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
Так, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім цього зазначаємо, що умови застосування переговорної процедури закупівлі встановлені статтею 35 Закону. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
|
|
|
08.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте будь ласка відповідь, чи має законні підстави наша лікарня,яка з 07.10.2019 року перетворена з комунального закладу на комунальне некомерційне підприємство, проводити переговорну процедуру закупівлі електричної енергії у постачальника універсальних послуг нашого міста.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, відповідь з питань закупівлі електричної енергії міститься у запитах №№ 964/2019,987/2019,989/2019, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=8ab68f1e-e880-43e5-9b43-a1505bbf915a&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2574c0c1-4349-45d9-92c7-4be56fc03ced&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2fefb51b-74fe-490c-9e50-3e62e0b8851b&lang=uk-UA
|
|
|
03.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можливе проведення переговорної процедури з кількома учасниками та яким чином проводяться такі закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 1, 2, 5, 6 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом.
Таким чином, у разі застосування переговорної процедури замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками в залежності від підстави застосування такої закупівлі.
|
|
|
28.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 11 та ч. 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон) з 19.04.2020 за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель відповідатиме уповноважена особа, яка призначається замовником одним з визначених Законом способів.
Водночас ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Закону установлено, що до 01.01.2022 для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворювати тендерний комітет, який для цілей Закону № 114 визначений як – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 114.
Процедурами закупівлі згідно зі ст. 13 Закону є відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог і переговорна процедура закупівлі.
Чи випливає з вищезазначеного, що спрощені закупівлі можуть організовуватися та проводитися виключно уповноваженою особою замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Визначення понять спрощеної закупівлі та уповноваженої особи наведено у пунктах 28 і 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону відповідно. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х нової редакції Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
З огляду на викладене, нова редакція Закону розмежовує, у тому числі в часі, функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх відповідальності за організацію закупівельної діяльності замовника.
Так, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року є уповноважена особа/тендерний комітет.
Відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа.
|
|
|
24.12.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Установою за результатами переговорної процедури укладено договір на здійснення поштових відправлень (поштові послуги) на 32 тис. грн (у сукупності з іншими договорами, що стосуються сплати поштового збору за тим самим предметом закупівлі сума перевищує 600 тис. грн). Оплата здійснюється у наступному місяці за попередній. У зв'язку з монетизацією субсидій у листопаді виникло збільшення обсягу поштових відправлень, що призвело до перевищення суми, визначеної у договорі на 1,5 тис. грн. Установа не може здійснити оплату рахунку АТ "Укрпошта" у повному обсязі.
Згідно ст. 36 Закону "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до(!) виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі". Згідно листа МЕРТ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 вважається імперативною норма щодо зміни істотних умов договору, викладена у ст. 36 Закону.
АТ "Укрпошта" наголошує на тому, що у подібних випадках інші замовники укладають додаткову угоду до "тендерних" договорів, збільшуючи суму договорів.
Наскільки правомірно збільшувати суму за договором, якщо його умови вже(!) виконано у повному обсязі з урахуванням того, що необхідна сума додаткової закупівлі є меншою за встановлені ст. 2 Закону. Чи все ж таки необхідно укласти новий прямий договір на вартість закупівлі, яку не можливо було передбачити на початку року?
Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40135, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, 01.10.2019 № 3304-04/40135-06 “Щодо необхідності дотримання вартісних меж”.
|