|
|
26.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Процедура Відкриті торги з публікацією англійською мовою. на етапі предкваліфікації виявилось в одного з учасників невистачає довідки в довільній формі стосовно відсутністі підстав відмови ст. 17. Чи є законні підстави в відмові учаснику.?
Так як в вашій відповіді на запит 299/2017 вказано наступне: Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
ТОБТО підтвердження надає тільки учасник -переможець.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом питання надано у запитах 299/2017 та 356/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe2e42f7-0873-4fe0-9267-a24b5d622316&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bfeaccd9-fa53-4893-a4f9-8c04b601dd04&lang=uk-UA
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 30 Закону.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
|
18.07.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Процедура закупівлі - відкриті торги, два лоти. 21.06.2019 по лоту 2 визнано переможця та опрлюднено повідомлення про намір укласти договір. 25.06.2019 по лоту 1 визнано переможця та опрлюднено повідомлення про намір укласти договір. 27.06.2019 рішення замовника щодо визнання переможця торгів по лоту 2 оскаржено. Перебіг строків по лоту 1 та 2 зупинено.Термін укладання договору по лоту 1, враховуючи 20 днів з дня оприлюдненя повідомлення пронамір укласти договір, завершився 15.07.2019. Надайте роз'яснення чи поширюється зупинення перебігу строків щодо укладання договору по лоту 1 (рішення по якому не оскаржується) в частині неможливості укладення раніше ніж через 10 днів з дати опрлюднення повідомлення про намір укласти договір та терміну - не пізніше ніж через 20 дніва з дня прийняття рішення про намір укласти договір
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 531/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b1b8e1e3-fc0c-4ce4-bd5e-2b851018d80a&lang=uk-UA
|
|
|
12.07.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством було проведено двічі відкриті торги (мультилотові), ті лоти, аукціон по яких двічі не відбувся (у зв*язку з відсутністю достатньої кількості учасників) планується закуповувати шляхом проведення переговорної процедури (згідно п.4.ч.2.ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі").
У результаті проведеної переговорної процедури виникають такі питання:
1. Чи може замовник провести переговорну процедуру на меншу кількість товару від зазначеної у лотах двох відкритих торгів, які не відбулися? (оскільки на початку року на момент проведення відкритих торгів та переговорної процедури потреба змінилась).
2.Чи може замовник на один лот провести дві переговорні процедури закупівлі (таким чином, щоб частину від загальної кількості товару по лоту, що не відбувся, придбати у одного постачальника, а іншу частину товару - у іншого?).
3.Чи може сума договору, укладеного в рамках переговорної процедури, бути більшою за очікувану вартість по лоту у попередніх двох відкритих торгах, які не відбулись?
Просимо надати вичерпну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що схожі за змістом питання було розглянуто в запитах № 35/2016 та № 156/2017, розміщених на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
У свою чергу, питання здійснення переговорної процедури закупівлі за окремими частинами предмета закупівлі (лотами) розглянуто в запиті 418/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0cb899f8-4839-4461-abe6-f7c9111ba3ae&lang=uk-UA
|
|
|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
два рази відкриті торги не відбулися, в звязку із відсутністю конкуренції, не було надано жодної пропозиції.Потреба у послугах залишилася нагальною. Наші подальші дії, чи потрібно здавати звіт , чи обовязково застосовувати, надалі, переговорну процедуру, чи заключати прямий договір? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому зазначаємо, що відповідь на подібні питання надано у запитах №№ 261/2017, 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно проектно-кошторисної документації на обєкт"Будівництво футбольного поля..),Розпорядж. КМУ від 23.01.2019 р.№39 (обсяг субвенції 1500тис.грн.назва об'єкта Будівництво міні-футбольного майданчика)та наданими кошт. асигнуваннями по КЕКВ 3122 було проведено відкриті торги на закупівлю робіт по даному об'єкту , заключено договір , перераховано попередню оплату.Всі перерахування здійснбвались по КЕКВ 3122. 05.06.2019р. Розпорядженням КМУ №365-р внесено зміни (обсяг субвенції 1500тис.грн. назва об'єкту Реконструкція міні-футбольного майданчику ).Змінено будівництво на реконструкцію без відома на такі дії причин.Фінансування видатків повинно здійснюватись по КЕКВ 3142.Підрядчик відмовляється повернути попередню оплату так як кошти використані на придбання матеріалів Розпорядження КМУ №365-р від 05.06.2019 р. фінансування повинно бути по КЕКВ 3142 в повному обсязі-1500тис.грн. Змінюється відповідно і предмет закупівлі,укладено договір,перераховано поперідню оплату.Як діяти Замовнику в такій ситуації .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто у запитах 940/2017 та 362/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c5da6fa0-8275-4232-a68c-2b5c65667b98&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fbea9f8-a76d-4634-a0e7-553c4f974c6f&lang=uk-UA
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, в якому розглянуто питання визначення предмета закупівлі робіт.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
|