|
|
09.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Після аукціону (відкриті торги на товар) сформувалась ціна яку учасник (майбутній переможець) самостійно зменшив, надавши нову пропозицію, оприлюднивши її на майданчику. Яку суму зазначати в договорі. Згідно звіту чи пропозиції. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини четвертої статті 36 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
|
|
|
06.12.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель стосовного наступних запитань:
Згідно умов тендерної документації строк дії тендерних пропозицій становить 120 календарних днів з дня завершення строку для подачі тендерних пропозицій. У істотних умовах, які обов’язково включаються до договору про закупівлю та в проекті договору замовник вимагає від учасника гарантію незмінності ціни товару протягом строку дії його тендерної пропозиції (120 днів).
Однак, учасники процедури закупівлі не можуть передбачити, якою буде динаміка цін на той чи інший предмет закупівлі та чи буде мати місце зростання його базової вартості.
1.Просимо роз’яснити, як співвідноситься строк дії тендерної пропозиції та п.2 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» ( зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі)?
2.Чи поширюється вимога документації про строк дії тендерних пропозицій на майбутні договірні відносини, які виникають між замовником та учасником за результатами процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.
Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.
Питання зміни істотних умов договору та його виконання розглянуто в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Також інформуємо, що аналогічні питання розглянуто в запитах 10/2016 та 31/2016, які розміщені за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=262edc8b-df9b-41c9-b8c1-405fcaed357c&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cbcb7cfd-938d-4e4a-8bbc-658d9de7c4ff&lang=uk-UA
|
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон 922-VIII) замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, крім іншого, наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.
У свою чергу, згідно із пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 № 755-IV, з наступними змінами (далі – Закон 755-IV) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про ПРИЧИНУ його відсутності.
Таким чином, за змістом пунктом 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV у разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, у ЄДР повинна бути внесена відмітка саме про ПРИЧИНУ відсутності кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а не лише про його відсутність.
З огляду на викладене просимо надати відповідь (консультацію) з такого питання:
Чи зобов'язаний замовник, в силу пункту 9 частини першої статті 17, пункту 3 частини першої статті 30 Закону 922-VIII та 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, засновником якого є інша юридична особа, у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ВІДСУТНЯ інформація про кінцевого бенефіціального власника (контролера), а також ВІДМІТКА ПРО ПРИЧИНУ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ (натомість зазначено, що "кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній" – БЕЗ ЗАЗНАЧЕННЯ ПРИЧИНИ ЙОГО ВІДСУТНОСТІ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 189/2017 від 10.01.2017 та 709/2017 від 05.07.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a9afe067-8862-4155-826e-deaee7cc2223&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c06ad1f3-6eb7-47a0-bf62-d0701c008ef2&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника самостійно.
|
|
|
28.03.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, хто повинен складати додаток до річного плану: тендерний комітет або ж відповідальна особа за проведення допорогових закупівель, якщо на підприємстві проводяться як допорогові так і закупівлі згідно ст.12 Закону 922-VII?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Олександрівська клінічна лікарня звертається до Вас із проханням надати роз’яснення щодо укладання договорів за результатами відбору по Рамковим угодам. Рамкові угоди б/н на закупівлю товарів код 21.20.1 за ДК 016-2010 - «Ліки» (Лот №1 «вітчизняного виробництва», Лот №2 «іноземного виробництва», Лот №3 «іноземного виробництва», Лот №4 «іноземного виробництва», Лот №5 «іноземного виробництва», Лот №6 «іноземного виробництва») укладені Територіальним медичним об`єднанням «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві та п’ятьма ( 5 ) учасниками.
Між Територіальним медичним об`єднанням «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві та одним із учасників було укладено додаткові угоди на зміну ціни, відповідно до пунктів Рамкової угоди та частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", відповідно до яких ціна на товар підвищилась.
• Чи мають бути підписані вище зазначені додаткові угоди всіма учасниками Рамкових угод ?
• Чи має право Замовник, визначений у Рамковій угоді, проводити відбір для укладення договору про закупівлю стосовно одного учасника - керуючись цінами , наведеними в додатковій угоді до Рамкової угоди, стосовно іншого учасника – керуючись цінами, наведеними у Рамковій угоді?
• Чи має право Замовник, визначений у Рамковій угоді, внести зміни до істотних умов договору про закупівлю без внесення змін до Рамкової угоди ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення рамкових угод, перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, визначаються Уповноваженим органом. Особливості виконання рамкових угод, порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підстави та порядок унесення змін до рамкової угоди визначені у Розділі VIII Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 504 (далі – Особливості укладення рамкових угод).
Разом з тим відповідно до пункту 17 Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зміни до рамкової угоди вносяться у порядку, визначеному у такій угоді, та відповідно до законодавства у сфері державних закупівель.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю здійснювалась у випадках, передбачених статтею 40 Закону.
Відповідно до вимог частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю декілька разів можуть вносити зміни в частині ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.
Водночас у разі зміни ціни за одиницю товару у вищезазначеному випадку замовнику необхідно обов’язково ураховувати, що договір про закупівлю укладається замовником за результатом проведення відбору (конкурентного відбору) відповідно до рамкової угоди, основною умовою якої є ціна за одиницю товару (послуги) згідно з пунктом 3.1 Особливостей укладання рамкових угод.
Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зокрема зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.
|