|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи є молочні продукти з різним показником четвертої цифри відповідно до основного словника Національного класифікатора України “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015, які відносяться до одного розділу 15500000-3, різними предметами закупівлі або ж окремими частинами одного предмету закупівлі (лотами)?
2. Чи правомірно підсумовувати окремі договори на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри цих продуктів згідно з ЄЗС, укладені одним замовником з одним та/або різними постачальниками, з метою визначення загальної вартості предмету закупівлі та, як наслідок, застосування певної процедури закупівлі?
3. Чи є правомірними дії по укладенню одним замовником декількох допорогових договорів поставки на постачання молочних продуктів з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС, загальна вартість яких перевищує порогове значення 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі?
4. Чи можуть укладатися одним замовником договори поставки різних предметів закупівлі з різним показником четвертої цифри згідно з ЄЗС на суму, більш ніж 200 тис. грн, без застосування процедури закупівлі товарів у формі відкритих торгів, визначеної Законом про публічні закупівлі, за умови неперевищення вартості кожного предмета закупівлі порогового значення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06%20, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Вважаю дискримінаційними вимогами Замовника публічних закупівель щодо володіння Учасником досвіду виконання аналогічних договорів, які не дозволяють приймати участь у відкритих торга щойнозареєстрованим суб'єктам господарювання , та змінившим вид діяльності , або номенклатуру (сорт, марку) продукції постачання. 2. Дискримінаційними вважаю також вимоги Замовника подання якісних документів з результатами лабораторних досліджень на товар, що пропонується до постачання з вимогою наявності товару на складі вже на час торгів (товар планується до постачання і знаходится у виробника, або іншого суб'єкта господарювання) Таким чином обмежується коло учасників публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді надані у запитах №№ 229/2016 і 67/2019, з якими пропонуємо ознайомитися, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b04d041b-6b67-4a5f-bcc9-c961df07f3ff&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році заключний договір з ПАТ Укртелекомом на суму 19000грн. згідно кошторисних призначень на 2018 рік. У 2019 році цей договір продовжено додатковою угодою згідно кошторисних призначень на 2019 на суму 20000 грн. Чи можна у 2020 році продовжити цей договір ще на 22000 грн. згідно кошторисних призначень на 2020 рік. Чи потрібне оприлюднення договору якщо загальна сума за 3 роки перевищує 50000 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель, розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п.16 ч.2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація повинна містити відомості про посаду посадової особи замовника, уповноваженої здійснювати зв`язок з учасниками торгів. Дана вимога зазначена і в п. 2.3 рекомендацій Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, розміщеного ДП Прозорро.
Що робити у випадку ігнорування зазначеної вимоги центральним органом виконавчої влади який готує тендерну документацію з порушенням вищезазначеного закону та розміщує інформацію про відкриті торги з відсутністю передбачених законом відомостей ?
Який державний орган контролює відповідність тендерної документації центрального органу виконавчої влади та розміщених оголошень про відкриті торги, для мого подальшого звернення ?
Яка відповідальність передбачена за невідповідність тендерної документації вимогам Закону про Публічні закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного тендеру між підприємством переможцем торгів (Постачальник) та АТ «Українська залізниця» (Замовник) 18.12.2018р. було укладено Договір поставки транспортних засобів. Відповідними програмами фінансування витрат Замовника на 2018 рік було передбачене фінансування видатків на придбання зазначених транспортних засобів.
Згідно Договору поставки “Х. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ” цей договір діє до 31.12.2018р. Разом з тим, відповідно до інших положень Договору поставки, поставка товару проводиться протягом 15 днів з дати відправлення заявки Замовником на адресу Постачальника. Така заявка від Замовника надійшла на адресу Постачальника лише наприкінці бюджетного року - 22.12.2018р. Таким чином, з урахуванням вихідних та неробочих днів, 100% Товару Постачальник мав право поставити Замовнику (підписати акт приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році - до 08.01.2019р. включно.
Попередня оплата за Товар не проводилася, а умовами Договору поставки було передбачено, що 100% оплати мала бути перерахована Замовником через 30 днів після здійснення поставки (передачі товару). Разом з тим, вже на наступний бюджетний рік - 2019, відповідними Програмами фінансування витрат Замовника на цей рік на такі цілі коштів передбачено вже не було.
З огляду на викладене, з метою дотримання норм законодавства про державні закупівлі просимо надати відповіді (роз'яснення) на наступні питання:
1. В силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції закону від 25 грудня 2015 року, що діяв на той момент) чи мав право Покупець (у зазначеній вище ситуації) прийняти 100% Товару від Постачальника (підписати відповідні акти приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році (2019) по Договору поставки строк якого закінчений у попередньому бюджетному році (2018) і продовжений сторонами не був?
2. Чи мав право Покупець оплатити Товар прийнятий у вищезазначених обставинах за рахунок невикористаних асигнувань попереднього 2018 року, якщо у наступному 2019 бюджетному році вказані витрати на ці цілі відповідними програмами фінансування Покупця не були передбачені, а Товар (навіть частково) у 2018 році переданий не був ?
3. Чи нестимуть службові особи Покупця відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі у разі прийняття ними Товару (підписання відповідних документів) у вищеописаній ситуації ?
4. Яких заходів мав вжити Покупець у межах чинного законодавства для правомірного приймання Товару у вищеописаній ситуації ?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань.
Разом з тим норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
|