Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).

08.10.2021

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

3219 / 3435

Доброго дня! 12.08.2021 відбувлися тендерні торги за номером UA-2021-08-02-001457-a на замовлення ДП "АНТОНОВ" /Предмет закупівлі: Токопровідне покриття Bonderite M-CR 600 виробництва фірми Henkel/ Митниця м. Київа вимагає довідку від міністерства економіки про те, що даний продукт не руйнує озоновий шар. Мені може хтось допомогти ? З повагою,

Відповідь

12.02.2021

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3219 / 3264

За результатами відкритих торгів у 2020 році на закупівлю робіт з будівництва об’єкту укладено договір підряду за яким строк виконання робіт встановлено з 01.10.2020р. по 30.06.2021р. Строк дії договору до 31.12.2021р. Наразі склалася ситуація, що видатки на 2021 рік затверджено в обсязі, недостатньому для завершення робіт за договором в повному обсязі. А отже, у замовника виникла необхідність в укладенні додаткової угоди до договору підряду за однією з наступних підстав, визначених у частині п’ятій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: - на підставі п.1 зменшити обсяги закупівлі з урахуванням фактичного обсягу видатків. Але існує ймовірність, що у другій половині року будуть додатково виділені кошти для завершення робіт по об’єкту. Тоді замовнику доведеться проводити нову процедуру закупівлі, що займе додатковий час і відстрочить здачу об’єкта в експлуатацію. Крім того, проєктно-кошторисна документація не передбачає поділу на черги чи пускові комплекси і затверджена на весь обсяг робіт, або - на підставі п.4 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити строк дії договору про закупівлю та строк виконання зобов’язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження без збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (об’єктивною обставиною замовник буде вважати рішення міської ради «Про бюджет Криворізької міської територіальної громади на 2021 рік», яким передбачено виділення коштів на відповідні цілі). Отже, з метою недопущення порушення чинного законодавства, просимо надати роз’яснення, якою саме підставою для укладення додаткової угоди слід керуватися замовнику в даному випадку.

Відповідь

30.11.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3219 / 3173

ДП "КВКФ" відповідно до Статуту є державним комерційним підприємством створеним з метою одержання прибутку, виконання державного замовлення Органу управління майном (Міноборони) з виготовлення топографічних та спеціальних карт, випусуку видавничо-поліграфічної продукці, ТНС, надання видавничих та інших послуг підприємствам, організаціям та окремим громадянам. П. 3 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що замовниками є юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Відповідно до роз'яснення Мінекономіки від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", діяльність юридичних осіб здійснюється на промисловій чи комерційній основі у разі, якщо потреби держави або територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку, невід’ємною властивістю якого є, зокрема, попит, пропозиція, ціна та у конкурентний спосіб. З 2013 року ДП "КВКФ" здійснює виключно комерційну діяльність, спрямовану на отримання прибутку, на конкурентному ринку, а саме - надає видавничі та інші послуги підприємствам та окремим громадянам, без отримання або залучення бюджетних коштів у будь-якій сфері діяльності підприємства. З огляду на вищенаведені обставини, ДП "КВКФ" не має змоги самостійно визначити свою приналежність до замовників, та просить надати роз'яснення щодо розповсюдження на підприємство положень ЗУ "Про публічні" закупівлі, та повідомити, чи є ДП "КВКФ" у замовником відповідно до вимог Закону?

Відповідь