|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго вечера. До нас надходять пропозиції на укладання прямих договорів від постачальників до 50 тис. На деякі товари ми уклали договори. Потім надійшла пропозиція від іншого постачальника з меншою ціною. Що в такому разі ми повинні зробити? Розірвати укладений договір та укласти новий чи зменшувати ціну вже з укладеним? Чим керуватися в даному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону.
При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!Предмет закупівлі "капітальний ремонт": за зведеним кошторисним розрахунком будівельні витрати складають 3 500 000.При оголошенні ціни закупівлі ставити 3 500 000 або +20% ПДВ? Тобто ціна закупівлі повинна дорівнювати 3 500 000 чи 4 200 000?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації" та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", що розміщені за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3812,
У свою чергу, питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! На стадії підготовки тендерної документації закупівлі робіт з капітального ремонту виникли питання: зведений кошторисний розрахунок (пройшов експертизу) дорівнює 4 000 000,0, у тому числі будівельні роботи та устаткування - 3 500 000,00. На яку сумму ми повинні оголосити відкриті торги: повний кошторисний розрахунок чи тількі будівельні роботи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та відповідь на подібні за змістом питання за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aa6fcbf2-7bf5-47a3-af8f-864a49f2c544&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=32d2dd32-b000-481c-8048-dfa432f6356f&lang=uk-UA
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надайте роз'яснення щодо правомірності застосування виключень ч.7. ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет).
Серед іншого при визначенні виключень ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX, за якими Замовнику дозволено не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури, явно не зазначено, що Замовник має право застосовувати ч.7 при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет). Натомість ч.7. ст. 3 містить п.2, який серед іншого визначає право не застосовувати порядок проведення спрощеної процедури у випадку "відсутність конкуренції з технічних причин;", що, на нашу думку, є правомірним при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет) оскільки Замовник підключений до телекомунікаційної мережі Оператора (якою Оператор володіє)стаціонарно і конкуренція в цьому випадку виникнути не може.
Питання в наступному.
Чи правомірно застосування положень п.2. ч.7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" 114-IX ("відсутність конкуренції з технічних причин;") при закупівлі телекомунікаційних послуг (абонентна плата, доступ до мережі Інтернет)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на питання міститься в листі від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 922 тендерний комітет або уповноважена особа (особи) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель.
Згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затвердженого наказом мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5 передбачено:
ст.219 - Документи (протоколи, звіти, експертні висновки, акти, доповіді, економічні обґрунтування, розрахунки) про проведення конкурсних торгів та участь у них (строк списання 3 роки);
ст.236 - Листування з організації та проведення конкурсних торгів (строк списання 3 роки).
Питання виникло цього року, оскільки доводиться списувати 2016 рік, в якому були процедури закупівлі конкурсних торгів так і публічні закупівлі.
Функцію зберігання електронних документів покладено на Електронну систему закупівель.
А як бути із документами створеними в паперовому вигляді, що згодом завантажені в систему: тендерна документація, протоколи розгляду? Чи можна паперові документи публічних закупівель знищувати відповідно ст. 219, ст. 236 Переліку (три роки), тобто вже у цьому році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону електронна система закупівель повинна зокрема відповідати вимогам щодо наявності системи збереження даних, що здійснює зберігання протягом не менш як 10 років усіх документів, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних.
Крім того, відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” створені електронною системою закупівель документи можуть бути у разі потреби роздруковані.
У свою чергу, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів. Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації є Мін'юст.
|