Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Добрий день. Таке питання: є декілька будівель з різною адресою на які необхідно виготовити технічні паспорти. Сума 300000грн. Чи обовязково потрібно проводити відкриті торги чи можна заключити прямі договора пообєктно сума кожного договора буде складати 20000 грн.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (зі змінами).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.

При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.

31.01.2020

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

3592 / 3427

Стаття 36 Закону України про публічні закупівлі визначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та визначає випадки, за яких такі зміни можливі. Системний аналіз нормативних актів дозволяє зробити висновок, що збільшити вартість за одиницю товару в договорі підряду, укладеному в результаті процедури відкритих торгів, якщо внаслідок цього збільшується динамічна договірна ціна самого договору, майже неможливо, оскільки законодавчі підстави такого збільшення невичерпні та не включають ряд типових ситуацій. Так, наприклад, замовник при формуванні технічного завдання вказує технічні характеристики певних матеріалів та/або обладнання, необхідних для виконання робіт, не зазначаючи його марку та виробника. Такі матеріали/обладнання з аналогічними технічними характеристиками виробляються різними компаніями: як вітчизняними, так і іноземними. При цьому ціни таких виробників на аналогічні матеріали/обладнання з однаковими технічними характеристиками суттєво відрізняються: подекуди певні виробники втричі дорожчі. Розраховуючи тендерну пропозицію та намагаючись при цьому запропонувати роботи по конкурентній ціні, не маючи проекту та, відповідно, чіткої інформації щодо марки та виробника таких матеріалів/обладнання, учасник пропонує дешевший сегмент, який, при цьому, відповідає технічним вимогам замовника. Після отримання проекту для виконання робіт переможець постає перед проблемою: вказані в проекті матеріали/обладнання певного виробника втричі дорожчі, а отже, їх постачання підчас виконання робіт за цінами, визначеними в договірній ціні, приведе до суттєвих збитків для підрядника; збільшити договірну ціну, щоб компенсувати витрати – немає законних підстав, навіть при динамічній договірній ціні; поставити матеріали/обладнання дешевшого сегменту неможливо – невідповідність проекту є серйозним порушенням будівельних норм. Як наслідок, підрядник змушений або працювати собі в мінус, або ініціювати внесення змін в проектно-кошторисну документацію, на що замовник не хоче погоджуватись, оскільки в іншому випадку нестиме додаткові непередбачені ним витрати на зміну проекту. Просимо роз’яснити, в який спосіб повинен діяти підрядник за таких обставин.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Разом з тим ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).

Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент".

Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз'яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Поряд з цим замовник має право зокрема за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.

Водночас тендерна пропозиція подається учасником відповідно до вимог тендерної документації.

Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.

Ураховуючи викладене, під час підготовки тендерної пропозиції учаснику за потреби слід звертатись до замовника щодо надання роз"яснень та/або внесення відповідних змін до тендерної документації для можливості формування тендерної пропозиції.

При цьому учасник має право на оскарження. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

31.01.2020

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

3673 / 3571

Нормами ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено два типи договірної ціни – тверда та динамічна. При цьому, тверда ціна встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем гарантій щодо виконання завдання в установлені строки за фіксовану ціну, а взаєморозрахунки за твердими договірними цінами проводяться на підставі виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договорі. Враховуючи, що договір укладено внаслідок проведення процедури відкритих торгів, чи має право замовник при проведенні взаєморозрахунків витребовувати у підрядника накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо така норма при цьому НЕ міститься у договорі про закупівлю? Відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом усього строку будівництва. Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється з урахуванням обґрунтованих цін на матеріальні ресурси, що склались на момент уточнення. Просимо роз’яснити, чи повинен підрядник при проведенні взаєморозрахунків у випадку динамічної договірної ціни надавати замовнику накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо при цьому уточнення динамічної договірної ціни не відбувається, а такі матеріали та обладнання актуються за цінами, визначеними в погодженій підчас проведення відкритих торгів договірній ціні?

Відповідь

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Відповідно до пункту 99 Загальних умов встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.

31.01.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3628 / 3499

Управління освіти виділяє гроши на харчування дітей 1-4 класів 8 грн, пільгової категорії - 10грн. Загальна кількість дітей порахована і учбові дні теж. Зрозуміло,якщо знижувани ціну, то грошей не вистачить. Як бути в такій ситуації. А ціна зменьшується і становиться аномально малою.

Відповідь

31.01.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

2439 / 2374

При оприлюднені Звіту про укладений договір чи потрібно заванажувати в систему сам договір та зміни до нього?

Відповідь