|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 7 частини п'ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
При цьому в пункті 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону між словосполученнями «показників Platts, ARGUS» та «регульованих цін (тарифів) і нормативів» відсутній розділовий знак «,» (кома), що, очевидно, є технічним недоліком використаного у законі формулювання. Очевидним, на нашу думку, є й те, що показники ARGUS, тобто цінові коритування , які формуються та публікуються незалежним ціновим агентством Argus Media Ltd (London, U.K), не мають жодного стосунку до регульованих ціни і тарифів, які встановлюються в Україні згідно із Законом України «Про ціни та ціноутворення» , інших актів національного законодавства.
Водночас вказане вище формулювання може призвести до певних труднощів у застосуванні на практиці положень пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадах зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
У зв’язку з викладеним, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи є самостійними випадками зміни істотних умов договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону випадок зміни показників ARGUS, що застосовуються в договорі про закупівлю та випадок зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.
2. Чи матиме право замовник змінювати істотні умови договору про закупівлю згідно з пунктом 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, незалежно від зміни показників ARGUS або у випадку, якщо показники ARGUS, не застосовуються у договорі про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Так, сторони можуть змінювати умови договору про закупівлю у випадку зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS. Довідково: Argus це провідне незалежне цінове агентство, яке розраховує і публікує цінові котирування, а також аналітичні дослідження про міжнародні товарно-сировинних ринках.
Поряд з цим зміна умов договору про закупівлю можлива у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI.
Разом з тим згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Таким чином, кожен із зазначених випадків застосовується у залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.
|
|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – Закон), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ / СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ у відповідності до статті 13 Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ –це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 Закону.
Разом з тим, частиною сьомою статті 3 Закону встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у випадках передбачених пунктами 1 – 8 цієї частини статті 3 Закону. При цьому, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ.
Крім того, згідно з абзацом першим частини третьої статті 3 Закону замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ, також у разі здійснення закупівель товарів (робіт, послуг), вартість яких не перевищує 50000грн.
Таким чином, згідно з вимогами статті 3 Закону у разі придбання товарів, робіт або послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою та частиною сьомою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. Зі змісту цих вказаних вище норм, а також назви звіту, який оприлюднюється в електронній системі закупівель згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону, – «ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель» – можна зробити висновок, що договір, укладений без застосування електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частинами третьою і сьомою статті 3 Закону, також є ДОГОВОРОМ ПРО ЗАКУПІВЛЮ.
Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи є договором про закупівлю у розмінні нової редакції Закону договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – при укладені якого замовник повинен оприлюднити ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель.
2. Чи поширюються на договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – вимоги, передбачені статтею 41 нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Щодо питання 1
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг).
Отже, Закон не містить обмежень щодо використання замовником виду документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
Щодо питання 2
Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону.
Таким чином, вимоги визначені статтею 41 нової редакції Закону, застосовуються саме до договорів, які є договорами про закупівлю в розумінні нової редакції Закону.
|
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Готель є структурним підрозділом державного підприємства (порт). В готелі функціонує ресторан .
Чи поширюється дія ЗУ "Про публічні закупівлі" при придбані продуктових товарів для ресторану (кінцевий споживач).
Чи являється наш підрозділ афілійованим підприємством і чи можемо ми придбати продуктові товари для кухні ресторану без торгів (п4.1 ЗУ)
Будь ласка, надайте відповідь. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті № 1222/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA
|
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Рішення АМКУ визначено, що переможець не надав відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови, передбачених статтею 17 Закону, у спосіб передбачений умовами документації. Не було надано у втановлений Законом термін довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до Рішення АМКУ встановлено, що не відхиливши пропозицію переможця, замовник порушив вимоги статті 30 Закону, відповідно до якої замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, зокрема, якщо переможець не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Відповідно до вищевикладеного, АМКУ зобов`язала Замовника скасувати рішення про визначення переможця закупівлі. 03.02.2020р. Замовником було підтведжено виконання рішення АМКУ. Разом з тим Замовник завантажив Протокол розгляду тендерних рішень від 03.02.2020р. , в якому визначає того самого учасника переможцем, відповідно давши можливість їм знову завантажити нові документи переможця. На надіслану вимогу Замовнику, останній відповів, що технічно електронний майданчик скасовує всі рішення по учасникам та забезпечує проведення кваліфікації учасників з початку (з нуля), відповідно до п.4.10 Стандартного сценарію ручного тестування – рівень акредитації ІІІ, було «з нуля» проведено кваліфікацію учасників. Чи є ці дії законними й чи не носять вони дискримінаційний характер відносно інших учасників, чи маємо підстави для повторного звернення в АМКУ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Випадки, у разі яких орган оскарження залишає скаргу без розгляду, установлені частиною четвертою статті 18 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Своєю чергою, стосовно питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році.
У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком.
Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листах за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, (лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”) та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 (лист від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|