|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предметом закупівлі є багатономенклатурна продукція. Пропозиція відсканована та зареєєстрована на майданчику Prozorro з загальною ціною 307 000грн. За результатами аукціону остаточна вартість пропозиції склала 305 000грн. При складанні пропозиції за результатами аукціону ми помітили помилку у цінах попередньої нашої цінової пропозиції, а саме загальна вартість тоді могла бути 307 045 грн. Чи буде правомірним відхилення Замовником нашої пропозиції через таку помилку, яка ніяк не впливає на остаточну понижену ціну та чи є ця помилка технічною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
У свою чергу згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Таким чином, після проведення електронного аукціону замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з Законом.
|
|
|
28.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь ласка, якщо закупівля товарів для потреб 2017 року буде розпочата наприкінці 2016 року, то планувати предмет закупівлі необхідно по ДК 016:2010? Бо по ДК 021:2015 предмет закупівлі не співпадає і сума такого предмету закупівлі потребує проведення відкритих торгів, а в разі планування на даний час по ДК 016:2016 необхідно провести лише допорогові закупівлі. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, звертаюся до вас у зв'язку з частими випадками дискредитації прав великої групи учасників закупівель в зв'язку з неоднозначністю тлумачення закону про державні закупівлі, а також з небажанням багатьох замовників враховувати права всіх учасників, які пропонують однаково якісний товар, послугу, роботу.
Опис ситуації.
Закон про державні закупівлі з Статтею 16, частина 2 вказує на наступне:
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних крітеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Виходячи з цього тексту вимоги пред'являються до учасників, якими є юридичні або фізичні особи, які подають заявку в тендер, в якому зазначено одне або більше з цих вимог.
Таким чином у разі, коли кваліфікації учасника досить то він бере участь, але є поширені ситуації, коли права наступних типів учасників обмежені:
-учасник став дистриб'ютором компанії, яка продає товари і надає послуги, але не займається продажами своїх товарів і послуг
-учасник може виконати 99% предмета закупівлі крім виконання ліцензованих видів робіт (будівництво, установка пожежної сигналізації, виконанні небезпечних видів робіт і т.п.), так як це не його основний вид діяльності, але раз на рік є тендери, в яких він є.
-учасник став представництвом великої компанії виробника товарів інтерес, до яких є в основному у державного замовника, але ще не зробив жодної продажі
-учасник, який бере участь в великій закупівлі, де потрібно комплексне виконання, але профіль закупівлі має кілька сфер.
Замовник, читаючи закон не розуміє чи може він висувати вимоги кваліфікаційних критеріїв тільки до учасника або якщо учасник через договір субпідряду, договоір ЦПХ, інші форми договорів залучає інші юридичні або фізичні особи, то чи можуть кваліфікації цих субпідрядників розцінюватися також як кваліфікації учасників. Колізія також виникає в тому, що некоректно буде з боку замовника вказувати додаткові вимоги до субпідрядників, так як ті компанії, які не мають субпідрядників можуть подумати, що замовник вимагає обов'язкової участі субпідрядників.
Тобто якщо компанія дуже велика за розмірами і кваліфікаціям, то для багатьох описаних вище випадків її права не порушуються, на відміну від тих, хто не має можливості або бажання утримувати штат співробітників на всі випадки кваліфікаційних вимог, та хоче в разі рідкісної необхідності залучати на субпідряд спеціалізовану юридичну або фізичну особу.
Матеріали з всеукраїнських видань, які після публікації кваліфікаційних критеріїв, надаються для вивчення замовникам не дають результату, так як видання не є відповідальними за роз'яснення в сфері державних закупівель.
Матеріали з видань додаю вкладенням.
Пропозиція.
Прошу дати роз'яснення з цієї ситуації в закупівлях (до порогових і понад порогових) товарів, послуг, робіт.
Публікація відповіді на офіційному сайті могла б виключити звинувачення в підробці документів, написаних МЕРТ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством.
При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Водночас звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону згідно з частиною першою статті 23 Закону.
Крім того, замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації (частина друга статті 23 Закону).
У свою чергу, статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівель.
При цьому у разі здійснення допорогових закупівель, застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в ДП “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35.
Додатково з питань оскарження та контролю у сфері закупівель пропонуємо ознайомитись із листом від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
30.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Допоможіть будь ласка розібратись у наступній ситуації.
Замовник (орган місцевого самоврядування) оголосив процедуру відкритих торгів на закупівлю техніки. Під час оголошення очікувана вартість закупівлі складала 1500000,00грн. Через декілька днів після оголошення відкритих торгів на зазначену закупівлю були виділені додаткові кошти – 200000,00грн., тобто загальна закладена вартість придбання зазначеної техніки вже складає 1700000,00грн.
Питання:
1) Чи можливо (буде правомірним) внести зміни у річний план закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів по зазначеній закупівлі?
2) Чи взагалі потрібно вносити зміни у річний план закупівель та оголошення про проведення відкритих торгів по зазначеній закупівлі?
3) Як в даному випадку діяти тендерному комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема кількість товару.
У свою чергу, частиною другою статті 23 Закону встановлено, що замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Разом з тим, відповідно до вимог частини першої статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема зміни до тендерної документації - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення.
При цьому, Законом не передбачено внесення змін до оголошення про проведення процедури закупівлі при внесені змін до тендерної документації.
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прохання (бажано до 01.01.2017 року) провести доповнення та виправлення Національного класифікатору України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», оскільки він майже не містить номенклатуру властиву для машинобудівних підприємств, яка наявна в ДК 016-2010 та закуповується нашим підприємством.
В класифікаторі ДК 021:2015:
• Відсутній поділ сталей за їх сортаментом, розмірами та властивостями: леговані, вуглецеві, нержавкі, холодного/гарячого катання. Замість окремих шести кодів - 24.10.2; 24.10.3; 24.10.4; 24.10.5; 24.10.6; 24.10.7 (що маються у ДК 016-2010) наявний лише один код «Сталь, - 14622000-7» ;
• Кольорові метали не мають напівфабрикатів і сплавів лише сам метал, окрім того за четвертим знаком вони всі також входять до одного коду «Залізо, свинець, цинк, олово та мідь - 14710000-1»;
• Відсутній метал вісмут;
• Відсутній металообробний інструмент – мітчики, плашки, зенкера, пластини твердосплавні, полотна пилок до верстатів, відсутній вимірювальний слюсарний інструмент – мікрометри, штангенциркулі і т.п. Стоматологічні ж та інші медичні інструменти, музичні та інструменти перукарень займають до 50 строчок;
• Замість трьох кодів по різним видам підшипників та їх частинам 28.15.1; 28.15.2; 28.15.1 - лише один «Вальниці - 44440000-6»;
• Перевезення вантажів передбачене лише морським транспортом (60640000-6), а послуги з перевезення вантажів автомобільним, повітряним та залізничним транспортом відсутні;
• Відсутні послуги з просушування деревини;
• Відсутні послуги з оренди та лізингу різних видів транспорту;
• Відсутні тканини, стрічки, нитки та вироби зі скловолокна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що деякі питання стосовно визначення предмета закупівлі висвітлені в листі від 20.01.2016 № 3302-06/1430-06 “Щодо внесених змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=ListiInformativnogoKharakteru&pageNumber=2
При цьому повідомляємо, що надіслана інформація взята до відома та буде врахована в роботі.
|