|
|
11.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
під час перебування у відпустці Уповноваженої особи, установа уклала і проплатила договір на суму 3000 грн. Зміни до річного плану оприлюднені не були. з дати укладення пройшло 3 тижні. Що робити в цьому випадку Уповноваженій особі? Оприлюднити зміни із порушенням строків, чи не робити з цим нічого?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника.
Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб.
Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів.
Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженою постановою НКРЕКП від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості), визначено підстави для зміни істотних умов договору.
Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни такого товару на ринку є документальне підтвердження такого коливання. У договорах про закупівлю електричної енергії для порівняння ринкових цін, як правило, обирається один з організованих його сегментів – ринок «на добу наперед» (РДН).
В залежності від умов договору, документальним підтвердженням такого коливання може бути документ, виданий уповноваженою організацією : ДП «Держзовнішінформ», Торгово-промисловою палатою України тощо, або дані з офіційного сайту АТ «Оператор ринку» (www.oree.com.ua).
Причому, як слідує з вищезазначеного положення, відсоток збільшення ціни товару в договорі, повинен визначатись пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару.
Підставою для зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є відповідний нормативно-правовий документ, що видається Регулятором (НКРЕКП).
Зазначений тариф не включений до ціни електричної енергії, що торгується на організованих сегментах ринку і не впливає на зміну такої ціни, проте є складовою ціни електричної енергії для кінцевого споживача. У випадку зміни тарифу, зміна договірної ціни відбувається на різницю зміни такого тарифу у порівнянні із попередньою його величиною, а не, наприклад, ціною електричної енергії на організованих сегментах ринку.
Отже, підстави зміни договірної ціну у зв’язку із коливанням ціни на ринку та у зв’язку із зміною регульованих цін (тарифів), зокрема тарифу на послуги з передачі електричної енергії є різними за своєю природою та підставами.
А тому визначення пропорційності зміни ціни повинно відбуватися у порівнянні із попередніми змінами до договору, що мали місце на тих самих підставах.
Відповідно, в ситуації, коли підставою для зміни договірної ціни є коливання ціни на ринку товару, порівняння цін необхідно проводити до цін, що склалися на ринку на момент укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару саме у зв’язку із коливанням ціни на ринку, а не у зв’язку із іншою причиною, що була раніше підставою для внесення змін до договору та зміни ціни за одиницю товару.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення - чи правильним є при обґрунтуванні підставності зміни договірної ціни постачання електричної енергії у зв’язку із коливанням цін на ринку «на добу наперед» порівнювати діючі ринкові ціни із цінами на дату укладення договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару у зв’язку із коливанням ціни на ринку «на добу наперед», а не зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 211/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08f53e8e-3c91-4572-9283-13bd12e3a6db&lang=uk-UAЗвертаємо увагу, що інформацію щодо коливання ціни товару на ринку можуть надавати уповноважені на те згідно з законодавством органи, установи, організації та що перелік таких організацій не є вичерпним. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
28.07.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя:
3. Відповідно до пункту 7 Особливостей оборонних закупівель відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Для проведення відкритих торгів і спрощених закупівель оборонному замовнику обов'язково потрібно призначати уповноважену особу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника.
Отже, під час здійснення оборонних закупівель державний замовник може обирати, хто саме буде відповідати за здійснення вищезазначених закупівель - уповноважена особа або колегіальний орган, що утворюється державним замовником у складі не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника.
|
|
|
26.07.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо роз'яснити питання стосовно Ступеню локалізації виробництва товару, що є предметом закупівлі. Якщо виробником товару є Китай, а учаснимком є постачальник (який замовляє у заводу виготовлення дизельних генераторів для України) , яким чином підтвердити ступінь локалізації. Це має завод Китаю подати документи на підтвердження ступеню локалізації? Оскільки ступінь локалізації визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за формулою, визначеною КМУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 28/2023, № 283/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d725f98f-3316-47db-8afe-f3fdf20efe49&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe8fc1d2-f108-43bb-883a-c463870e9e85&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|