|
|
26.07.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Є підприємство, яке знаходиться у процедурі припинення (ліквідації), в даних умовах неможливо встановити тариф на послугу з водовідведення. Крім того у даного підприємства знаходяться на балансовому обліку мережі водовідведення, які працюють та відповідно надається послуга з водовідведення споживачам. Припинення надання даної послуги приведе до негативних наслідків для споживачів. Отже, підприємство має право на відшкодування фактично понесених витрат по надання послуг водовідведення споживачам.
Чи може Замовник з цим підприємством укласти прямий договір чи за переговорною процедурою укласти договір для перерахування коштів за надані послуги з водовідведення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 "Щодо застосування статті 17 Закону", від 03.10.2020 №3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” та у запитах № 152/2022, № 688/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&
tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0ab25320-14c0-467f-9661-c39de3be9ee8&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
14.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Якщо замовник оголошує переговорну процедуру на продукти харчування (до прикладу фрукти-овочі) в середині року на підставі ст.40 ч.2 п.3 абзац 3: "розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;" чи може бути змінено асортимент товару по відношенню з розірваною угодою (виключено деякі фрукти овочі і/або додано такі які не були у розірваній угоді). І чи законодавством взагалі заборонено/дозволено змінювати сам асортимент по відношенню Переговорної процедури ( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до розірваної угоди, чи переговорної процедури( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до асортименту в тендері, на період проведення якого вона здійснюється.. Щиро дякую за розуміння та відповідь!!! З повагою Н.Левченко
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі, розміщених за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуті теми: “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “ Переговорна процедура закупівлі по-новому”.Так, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України (далі – ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити істотні умови договору, тобто предмет, ціну та строк дії договору. Частиною четвертою статті 180 ГК України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Водночас відповідно до частини другої статті 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Отже, у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 3 частини другої статті 40 Закону, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника, то предмет договору, у тому числі найменування (асортимент), які є істотними умовами договору, не повинні змінюватись відносно тих, що були визначені замовником в договорі про закупівлю, розірваному з вини учасника. При цьому можливість зменшення обсягів закупівлі, у тому числі в частині найменувань (асортименту), передбачена підпунктом 1 частини 5 статті 41 Закону. Натомість у разі потреби придбати предмет закупівлі в асортименті, що об"єктивно не був передбачений замовником, така закупівля здійснюється керуючись вимогами Закону у спосіб в залежності від вартісних меж. |
|
|
04.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення.
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що на Ваше аналогічне питання надано вичерпну відповідь у запиті № 756/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aebc2a3d-3f88-4838-9e82-f13c6e6e1802&lang=uk-UA
|
|
|
29.06.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
|
|
|
24.06.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! В березні місяці було проведено переговорну процедуру та підписано Договір на поставку Товару. В Договорі було зазначено два лоті. По одному із лотів Товар вже поставлений, по іншому на сьогоднішній день виросла ціна майже на 40%. Яким чином потрібно вносити зміни до Договору та чи можна змінити ціну на 1 одиницю Товару без зміни загальної вартості Договору, при цьому зменшити обєм закупівлі. Крім того, якщо замовник укладає договір без застосування електронної системи закупівель за нагальною потребою в здійсненні закупівлі як виняток спрощеної закупівлі, чи повинен такий договір відповідати вимогам частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як і договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, чи має відповідати вимогам, які ставляться до прямого договору, який укладається без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При укладенні господарського договору предмет, ціна та строк дії договору погоджуються сторонами договору. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
|