|
09.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У відповідності до п. 9 Постанови Кабінету міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 передбачено, що державні замовники у сфері оборони можуть закуповавати товари і послуги для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень без застосування конкурентних процедур закупівель за умови надання гарантійного листа про те, що сукупний прибуток усіх субєктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
1. З вищезазначеного трактування не зрозуміло, що мається на увазі під поняттям "сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання" та "первинна собівартість товару".
Чи коректно буде здійснювати розрахунок прибутку та собівартості товару сформованих на митнійтній території України, якщо товар є імпортованим?
2. Які саме складові в себе включає первинна собівартість товару та прибуток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення), Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно з підпунктом 5 та 6 пункту 1 статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначено, що головний орган у сфері планування оборонних закупівель - визначений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військовопромислову політику та головний орган у сфері здійснення оборонних закупівель - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та в особливий період. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості) , які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, прибутку (постачальницької винагороди) на рівні не більше 25 відсотків від собівартості, допускається за однієї із таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. При цьому собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг. З огляду на вищезазначені положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України. Отже, до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правил формування та підтвердження собівартостей товарів, робіт і послуг. Окрім цього, зазначаємо, що замовники здійснюють процедури закупівель/спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг шляхом використання електронної системи закупівель “Прозорро”. При цьому саме завдяки функціонуванню електронної системи закупівель забезпечується ефективність та прозорість здійснення процесу закупівель товарів, робіт і послуг. Підсумовуючи, звертаємо увагу, що замовник приймає рішення стосовно закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно та на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Окрім цього, зазначаємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
05.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» платники податку на додану вартість могли перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2%.
Такою пільгою скористалися і деякі підрядні організації, які виконують будівельно-монтажні роботи.
Для відображення зміни податкового навантаження в договір на виконання будівельно-монтажних робіт в 2022 році були внесені зміни на підставі пп.6 п.5 ст. 41 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», а саме зменшено суму договору на суму ПДВ.
Відповідно до Закону України №3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» 1 серпня 2023 року припинила діяти пільга щодо сплати єдиного податку в розмірі 2%, тобто відновилися права та обов’язки платників ПДВ, які перейшли на пільгову систему єдиного податку.
Наразі замовнику необхідно знову внести зміни до договору для можливості складання актів приймання виконаних будівельних робіт з ПДВ.
Мінекономіки надавало роз’яснення, зокрема відповідь на запит 209/2023, де серед іншого було зазначено, що зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені договором.
Враховуючи, що податкова пільга надавалася тимчасово, договір був зменшений на суму ПДВ тимчасово, чи можливо відновлення суми ПДВ в договорі на виконання будівельних робіт за умови передбачення в договорі змін відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Порядком внесення відповідних змін є укладання додаткової угоди до договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та у запиті № 273/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5401353b-b416-44bb-ac12-e16e67d0afed&lang=uk-UA
|
|
05.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Листом від 12.-9.2023 № 002200-14/10390-2023 Міністерством економіки України надано роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонних закупівель.
Зазначено, що відповідно до нової редакції Особливостей які затверджені постановою № 1275, здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, передбачають врегулювання розміру прибутку під час здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану при придбанні державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), відповідно до пункту 9 Особливостей.
Пунктом 9 Особливостей перебачено право Замовника проводити не конкурентну процедуру за однієї з таких умов:
1) розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
2) якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
У свою чергу пункт 9 Особливостей не застосовується до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин.
У відповідності до вище викладеного просимо Вас роз'яснити:
1. який граничний рівень прибутку може визначити виконавець державного замовлення коли предметом закупівлі є спеціальна техніка або договір підпадає під дію ЗУ "Про державну таємницю" ?
2. Яка правова норма підлягає застосуванню при розрахунку цінової пропозиції, пункт 9 Постанови № 1275 або п. 49 Постанови № 363, чи жодна норма не підлягає застосуванню при закупівлі спеціальної техніки або наявності грифу "таємно"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Повідомляємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2023 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі-постанова 1275) якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), прийнята з метою запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, допускається за однієї з таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Відповідно до пункту 43 постанови 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Слід зауважити що постанова 1275 не визнає порядок віднесення віднесення певних закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, до таких, що становлять державну таємницю. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Можливо зможете допомогти, як діяти в ситуації. В цьому році перший рік необхідно договір на постачання природного газу проводити через елетронну систему прозоро. Ми комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Маємо котельню, в якій встановлений єдиний вузол обліку, який розподіляє теплову енергію на житлові будинки поруч та на власні потреби підприємства. Раніше укладали прямий договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Оскільки ми є комунальною установою, яка сплачує за спожитий газ з власних коштів, то для нас немає фіксованої суми за м3, а ціна визначається щомісячно за спеціальною формулою. Тобто, в договорі сума не може бути прописана і ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється вносити «плаваючу» суму в договір. Тобто, з одного боку ми закуповуємо частину природного газу за обсягом І (для потреб населення) з конкретною фіксованою ціною, а іншу частину для власних потреб за обсягом ІІ, де немає конкретної суми. В свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється укласти два окремих договори. Підскажіть, як правильно провести дану закупівлю? Намагались поспілкуватись з колегами, але на жаль подібної ситуації не знайшли. , ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється йти на будь яку зустріч.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”. При цьому відповідно до пункту п'ятого розділу 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 "Правила постачання природного газу" постачальник із спеціальними обов’язками - суб’єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Крім цього НКРЕКП, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас основними завданнями НКРЕКП є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокремв на ринках природного газу. Тому, з питання щодо діяльністі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
21.09.2023 постанова щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану № 10071 від 19.09.2023 була прийнята Верховною Радою України, постановою зокрема передбачено:
1. Кабінету Міністрів України гарантувати виконавцям державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель компенсацію всіх економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних із їх виконанням, а також суми прибутку (постачальницької винагороди) у складі вартості (ціни) товарів, робіт і послуг оборонного призначення, відповідно до умов державних контрактів (договорів).
2. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель визначається рішеннями Кабінету Міністрів України, які були чинними станом на 24 лютого 2022 року, із урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цієї Постанови, та не може бути зменшений державними замовниками.
3. Рівень прибутку у складі вартості (ціни) державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів) вітчизняних виконавців визначається окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.
У зв’язку х цим виникає ряд питань:
Як замовнику вірно розтлумачити норми цієї постанови № 10071 від 19.09.2023?
У постанові № 10071 від 19.09.2023 йдеться що рівень прибутку визначається рішеннями уряду які були чинними станом на 24.02.2022. Мається на увазі Постанова Уряду №309 про від 17.03.2021? Чи йдеться про Постанову Уряду 363? Можливо це відсилка на інші постанови?
Що означає формулюваггя "та не може бути зменшений державними замовниками"?
Чи потрібно замовнику який закуповував по калькуляції ВИТРАТ без прибутку зробити ревізію раніше заключених договорів? Можливо передбачені ще якісь дії замовника? Чи можна донараховувати прибуток по старим договорам якщо були договори по собівартості? На які нормативно- правові акти спиратись?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! З питань застосування положень постанови Верховної Ради України від 21.09.2023 № 3388-IX "Щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України в умовах воєнного стану" рекомендуємо звернутися до головного органу у сфері здійснення оборонних закупівель, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 «Питання оборонних закупівель» - Міністерства оборони України, та головного органу у сфері планування оборонних закупівель – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|