|
14.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати відповідь на наступні питання:
1. Чи відповідає чинному законодавству про публічні закупівлі положення Замовника в тендерній документації, що переможець процедури закупівлі, зобов’язаний провести науково-технічну експертизу та/або експертну оцінку та/або незалежну оцінку вартості послуг, за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій та надавати Замовнику документ, що підтверджує вартість вказаних послуг. У разі надання документу де вартість послуг буде нижча ніж зазначив Учасник за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій, Учасник-Переможець зобов’язується відшкодувати, на рахунок Замовника, різницю між вартістю послуг за результатом проведеної процедури закупівлі та вартістю послуг, що вказана в документі за результатом проведеної експертизи в повному обсязі. Предметом закупівлі є послуги з надання ліцензії на програмне забезпечення.
2. Враховуючи, що вартість послуг з надання ліцензії на програмне забезпечення, за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій не є об’єктом ні наукової, науково-технічної експертизи, ні професійної оціночної діяльності, просимо надати роз’яснення, яке підприємство, установа, організація повинна здійснювати таку науково-технічну експертизу та/або експертну оцінку та/або незалежну оцінку вартості послуг та на підставі якого нормативно-правового акту, із вказанням посилання на конкретне положення такого акта, яке регулює це питання.
3. Чи може учасник оскаржувати дану вимогу як таку, що не відповідає Закону, Особливостям та порушує принципи публічних закупівель визначені в ст. 5 Закону.
Детальніше надаємо в окремому файлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 12/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4900c873-6929-4884-b1d5-e7a2e5c62f76&lang=uk-UA
|
|
12.01.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги сумуються за четвертим знаком коду ДК чи вартісні межі визначаються за кожним об"єктом? Виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги це роботи чи послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 150/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e3faadbd-aac9-4170-97f2-934e61e71640&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт , поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
11.01.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У 2023 році було укладено договір на надання послуг на суму 580 тис. гривень. На кінець року договір було виконано на суму 148 тис. грн. Залишок складає 432 тис. грн. До початку наступного року було прийнято рішення про продовження дії договору відповідно до ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тобто на 20 % від суми початкового договору, що складає 116 тис. грн. (580 тис. *20%=116 тис.)
Постає запитання чи після укладання додаткової угоди на суму 116 тис. грн. ми можемо ще окрім цих 116 тис. грн., використовувати суму залишку в розмірі 432 тис. грн. оскільки договір продовжує свою дію.
При цьому прошу врахувати, що відповідно до п. 17 Особливостей затверджених Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року зі змінами, договір про закупівлю за результатами проведеної процедури укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому оскільки дію договору продовжено і збільшено суму договору на 20% від початкової ціни договору, а від так тоді чи можна вважати що ми можемо в даний період використати послуги по цьому договору на загальну суму 548 тис. грн. (116 тис. грн ( 20 % збільшення) + 432 тис. грн. залишок невикористаних коштів минулого року), оскільки додаткова угода, не є окремим договором, а нею продовжено дію договору укладеного в попередньому році.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 21/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8646d50-da63-4b76-8eec-632cd70473bf&lang=uk-UA
|
|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон), Міністерство економіки України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель.
В останній час Україні склалася стала практика правоохоронних органів вбачати «сумніви щодо вартості закупленої» продукції придбаної по процедурі публічних закупівель.
Майже за кожним випадком закупівлі за тендерною процедурою проводиться досудове розслідування під приводом «завищення вартості» закупівлі від ринкової вартості.
Більш за все від цього страждає продавець, відносно якого проводять слідчі дії що перешкоджає веденню господарської діяльності.
Будь-яке підприємство, що погодилось на участь в тендері та перемогло, має величезний потенційний ризик бути звинуваченим в «завищенні ринкової вартості».
Правоохоронні органи жодним чином не враховують інші істотні умови: кон’юнктуру ринку, наявність банківської гарантії, розмір майнової відповідальності, гарантійні умови та інше.
Конкурентна процедура закупівлі конкретного товару на конкретних істотних умовах, встановлює дійсну ринкову ціну, на відміну від експертного висновку, що має суб’єктивну теоретичну думку.
Але результати ринкової процедури, що відбулась в реальних умовах ринку, без порушень законодавства, спростовуються висновком окремого експерта про іншу ринкову вартість, що є підставою для правоохоронних органів робити хибни висновки про «завищення вартості» та нанесення збитків, привласнення коштів, тощо.
Це питання є загальним, дуже актуальним, прошу надати консультацію та відповіді на наступні питання, за можливості послідовно на кожне:
- при проведенні процедури державних закупівель чи зобов’язаний замовник та/або учасники такої процедури, в будь-який спосіб визначати/встановлювати ринкову вартість товарів та послуг, що є предметом закупівель?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати/дорівнювати, бути менш ринковій вартості такого майна?
- чи є підставою для скасування результатів торгів, не укладання договору чи будь-яких інших дій з боку учасника торгів та/або замовника у разі невідповідності, перевищення вартості товару визначеною результатами торгів над ринковою вартістю товару?
- чи має будь-яке правове значення для результатів процедури державних закупівель, що проведені відповідно до вимог законодавства, ринкова вартість товару встановлена експертом?
- чи може вважатись порушенням процедури державних закупівель, якщо ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти вище ринковій вартості такого майна визначеної експертом?
- які дії повинні вчинити замовник та учасники процедури державних закупівель у разі встановлення факту перевищення вартості товару визначеною торгами, над ринковою вартістю встановленою експертом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Водночас основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення". Отже, питання цінової політики суб'єкта господарювання і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, не є прежметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Для визначення очікуваної вартості замовником може використовуватися примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер. Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою. Водночас питання щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та способів визначення розглянуте у запиті № 736/2023, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UAОчікувана вартість предмета закупівлі зазначається замовником як в оголошенні про проведення відкритих торгів, так і в тендерній документації. Пунктом 28 Особливостей передбачено право замовника встановити у тендерній документації можливість для учасника подавати тендерну пропозицію з ціною, що перевищує очікувану вартість предмета закупівлі. Якщо замовник дозволяє подавати учасникові таку тендерну пропозицію, то він повинен зазначити в тендерній документації про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Прийнятний відсоток перевищення розраховується самостійно замовником, з урахуванням можливостей для здійснення подальшої оплати закупівлі (виділення додаткових коштів або перерозподілу зекономлених коштів тощо). Зазначене положення передбачене Особливостями для забезпечення можливості здійснення закупівлі з огляду на зростання цін на відповідному ринку під впливом об'єктивних обставин, що можуть відбуватись під час проведення відкритих торгів замовником. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретні кількість товару або обсяги визначених робіт чи послуг, які було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною тендерної пропозиції, яка є найбільш економічно вигідною (за результатами електронного ауціону або без його застосування згідно з пунктом 37 Особливостей) . У свою чергу, пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Також Державна аудиторська служба України здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з положень статті 6 Господарського кодексу України одним із принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
|
|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Ознайомившись з відповіддю на запит № 837/2023 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57debae7-962b-4c71-9b34-d2a9dbd84b11&lang=uk-UA) щодо встановлення та застосування замовниками вимог по локалізації вимушені повідомити, що в тексті відповіді відсутні роз’яснення стосовно ступеню локалізації, а саме:
«Наразі плануємо проведення в 2024 р. закупівлі підіймачів каротажних самохідних (за кодом ДК 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), що підпадають під вимоги по локалізації.
Орієнтовний строк виробництва даних підіймачів каротажних самохідних складає 525 календарних днів. Тобто, визначати переможця процедури закупівлі та укладати договір плануємо в 2024 р., а поставка товару буде вже в 2025 р.
Прохання роз’яснити:
1) який ступінь локалізації замовник повинен передбачити в даному випадку в тендерній документації: 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?;
2) під час поставки товару учасник/постачальник повинен надати, а замовник оприлюднити підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару зі ступенем локалізації 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?»
Прохання надати роз’яснення на питання щодо встановлення та застосування ступеню локалізації вищенаведеного запиту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 946/2022 (лист Мінекономіки від 19.10.2022 № 3323-04/51565-09 (Щодо питань 2 і 16)), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до пункту 3 постанови № 1178 Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Разом з тим 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який передбачає застосування замовниками обов’язкових вимог щодо визначеного Законом ступеня локалізації виробництва під час закупівлі наведеного у Законі переліку товарів галузі машинобудування. Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків;у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків. Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на вебпорталі Уповноваженого органу. Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі – Порядок). На виконання абзацу другого пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://cutt.ly/SX8MmIQ Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати наступне: вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі: а) наявний у переліку згідно з підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону; б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації.
|