|
|
05.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2011 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник, який є замовником будівництва, визначив генеральну підрядну організацію та уклав з нею договір генпідряду на виконання будівельних робіт, які були розпочаті в тому ж році.
У зв’язку з затримками фінансування, строк виконання робіт та строк дії договору генпідряду було продовжено.
У 2016 році проект будівництва об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт.
З метою їх виконання, Замовником у відповідності до пункту 6 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» було проведено переговорну процедуру закупівлі, за результатами якої укладено договір генпідряду на виконання додаткових будівельних робіт з попереднім виконавцем цих робіт (з тою ж генеральною підрядною організацією), при цьому загальна вартість цих додаткових робіт не перевищувала 50 відсотків вартості основного договору.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи правильно вчинив Замовник, уклавши окремий договір генпідряду з тою ж самою генеральною підрядною організацією.
2. Чи повинен був Замовник укласти додаткову угоду до основного договору генпідряду, збільшивши таким чином обсяг робіт та суму договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Ураховуючи викладене, за результатами проведення переговорної процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Крім того, відповідно до частини четвертої татті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.
Поряд з цим, пунктами 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачено випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
|
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашою установою було розпочато у грудні відкриті торги по закупівлі природного газу, які не відбулися у зв"язку з недостатньою кількістю учасників. Повторно оголошено відкриті торги, які також не відбулися. Під час проведення других відкритих торгів відбулася зміна ціни газу. Ми звернулися до постачальника в нашому регіоні щодо проведення переговорної прецедури. Постачальник відмовляється укладати договір по ціні,яка була зазначена в тендерній документації відкритих торгів. Чи можемо ми погоджуватися з постачальником і проводити переговори зазначаючі нову ціну, а з 01.02.17 планується ще одне підняття ціни, тобто на момент укладання договору ціна знову зміниться. Чи можемо ми проводити переговори по ціні, яка відрізняється від тендерної документації, а потім договір заключати знову по іншій ціні? Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
|
|
|
13.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПАТ "Черкасиобленерго" здійснює постачання електроенергії споживачам Черкаської області в т.ч. бюджетним установам. Проте, згідно вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" ми не реєструвались учасником на будь-якій площадці. Чи необхідно буде нам реєструватись учасником в системі електронних закупівель для укладання Договорів закупівель (в т.ч. і укладених на підставі переговорної процедури) з бюджетними установами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону. Використання замовником переговорної процедури закупівлі передбачає проведення переговорів з учасником (учасниками) за результатами яких замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
При цьому Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог, які передбачають реєстрацію в електронній системі закупівель учасника, з яким проведено переговори, у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас зазначаємо, що питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель не має можливості за наслідками проведеної переговорної процедури вказувати переможців в розрізі лотів та відповідно підкріпляти укладені договори із переможцями (у випадках коли за кожним окремим лотом визначено різних переможців). Зокрема, у 2017 році буде застосуватись переговорна процедура на придбання послуг із електропостачання, яка у нашому випадку буде розподілена за лотами так як об'єкти географічно відділені і мають різних постачальників (монополістів) . Відповідно виникають питання, щодо заповнення форми на сайті, а саме не має можливості закріпити декілька договорів укладених з різними переможцями.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
На даний момент в електронній системі закупівель (далі – система) реалізовано можливість здійснення закупівлі з визначеними частинами предмета закупівлі (лотами) в межах єдиної переговорної процедури.
Інформацію про те, на яких електронних майданчиках реалізовано зазначену можливість, рекомендуємо уточняти у адміністратора системи.
|
|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Що діяти, якщо договір, укладений за результатами аукціону (допорогова закупівля), був розірваний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
При цьому, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону та Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.
При цьому у разі розірвання договору та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник може провести зазначену закупівлю після відповідного внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
|