Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Шановні колеги! Прошу надати роз’яснення застосування підстав для проведення переговорної процедури закупівлі згідно вимог ч.2 ст.40 Закону «Про публічні закупівлі». Випадок 1. Учасник вимагає розірвати договір про закупівлю на постачання електричної енергії, укладений у січні 2020 р.за результатами відкритих торгів, з причини незгоди замовника підвищити ціни на товар (не надає відповідну довідку з ТПП, яка вимагається пунктами укладеного договору). Договір може бути розірвано протягом 21 дня. Чи може замовник в залежності від суми договору використати положення нової редакції Закону, що діє з 19.04.2020? Провести переговорну процедуру, якщо 20% від суми розірваного договору це надпорогова сума- абз.4 п.3 ч.2 ст.40 Закону або укласти прямий договір та розмістити звіт згідно абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону на відповідну допорогову суму без спрощеної закупівлі? У разі неможливості використати підстави нової редакції Закону при потребі, яка є надпороговою сумою, замовник може лише оголосити тендер та не встигнути до розірвання договору з діючим постачальником укласти новий. Замовник змушений буде укладати договір з постачальником останньої надії, ціна якого вище, чим може бути порушений принцип здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність. Випадок 2 приклад Договір на проведення робіт укладений до 19.04.2020 за результатами тендеру, виникла потреба в додаткових роботах. Чи може замовник використати п.4 ч.2 ст.40 Закону та провести переговорну процедуру закупівлі для надпорогової суми таких додаткових робіт або п.5 ч.7 ст.3 Закону для допорогової суми додаткових робіт? Замовник вже не має право використати для закупівлі додаткових робіт стару редакцію Закону, що діяла до 19.04.2020 та у разі неможливості використати підставу для переговорної процедури п.4 ч.2 ст.40 Закону укласти новий договір з тим самим підрядником.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо частини сьомої статті 3 Закону

Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.

При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.

Щодо пункту 5 частини другої статті 40 Закону

Аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA

Щодо пункту 3 частини другої статті 40 Закону

Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера

Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом четвертим пункту третього частини другої статті 40 Закону у разі розірвання такого договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.

28.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3193 / 3348

За результатами закупівлі укладено договір, який заплановано було фінансувати з коштів обласного бюджету, але відповідно до розпорядження КМУ кошти виділено не було, можливості фінансування з інших джерел відсутні, даний договір зареєстрований в органах казначейства. Будь ласка підкажіть яким чином розірвати даний договір, якщо його умовами не передбачено розірвання з таких причин?

Відповідь

27.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3190 / 3128

Добрий день, підскажіть будь-ласка. Чи зобов'язаний пібрядник (будівельна організація) у випадку придбання нею будівельних матеріалів дешевше ніж очікувалось, знижувати вартість Договору

Відповідь

23.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

4482 / 4353

За результатами закупівлі укладено договір на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення. У відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Виходячи зі змісту ст.19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю. В подальшому, договірні взаємовідносини між сторонами здійснюються у відповідності до цивільного та господарського законодавства. В розумінні Закону, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення, а не оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону договір укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 5 ст.318 ГКУ передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт). Крім того, правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 (Загальні умови). Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право Підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунком 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду. Таким чином, постала необхідність внести зміни до договору передбачивши можливість здійснення попередньої оплати. При цьому, просимо врахувати, що вимогами Закону(ст.36) встановлено обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю виключно в частині зміни його істотних умов. Звертаємо Вашу увагу, що умова щодо можливості попередньої оплати не визначена як істотна жодним чинним законом, а її необхідність для договорів підряду в капітальному будівництві не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом. Тому, умова щодо можливості попередньої оплати не є істотною умовою договору про закупівлю, а тому користуючись наданим п.98 Загальних умов правом, підрядник просить внести відповідні зміни до договору. Частина 1 ст.651 ЦКУ передбачає можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ні умовами укладеного договору, ні вимогами чинного законодавства не встановлено обмежень, про які йдеться у вказаній статті ЦКУ. Частина 1 ст.627 ЦКУ передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору проявляється у т.ч. у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Крім того, свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст.3 ЦК України). Проте, як вже зазначалося вище, умова щодо можливості здійснення попередньої оплати не є істотною умовою договору підряду, а тому до неї не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ст.36 Закону. Просимо надати роз’яснення, щодо можливості внесення змін до договору після завершення процедури закупівлі в частині здійснення попередньої оплати.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі - Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

При цьому зазначаємо, що в запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA розміщено відповідь щодо внесення змін до договору про закупівлю.

22.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3251 / 3372

Дорого дня! Просимо роз'яснити порядок оприлюднення повідомлення про внесення змін до Договору, в зв'язку з веденням в дію нової редакції Закону 114. В лютому місяці 2020 року, за результатами проведеної процедури відкритих торгів, було укладено Договір про закупівлю товару (спецтранспорт) строком дії до 31.12.2020 року. Строк поставки товару визначений в Договорі - не пізніше 30.04.2020 року. Наразі, в зв'язку з карантином, є необхідність продовження стоку поставки товару, як наслідок є необхідність в оприлюднені повідомлення про внесення змін до Договору. Питання: При оприлюднені повідомлення про внесення змін до Договору, якою редакцією ЗУ "Про публічні закупівлі" необхідно керуватись,редакцією, що діяла до 19.04.2020 року 922 чи Законом 114? Дякую!

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2