|
|
27.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва необхідно оплатити послуги та відшкодування витрат арбітражної керуючої на суму 84000 грн.
Чи є послуги арбітражного керуючого ПОСЛУГОЮ в розумінні Закону про Публічні закупівлі зі змінами?
Якщо це послуга, то чи можна прямий договір в зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим, повноваження арбітражного керуючого, винагорода та відшкодування витрат арбітражного керуючого регулюються Кодексом України з процедур банкрутства.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Крім того, питання відшкодування витрат розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення конкрентних видатків до відшкодування витрат.
|
|
|
24.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день ! Де, як , коли, які запитання???
Коли і як можна пройти тестування уповноваженій особі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання тестування уповноважених осіб розглянуто у запиті № 172/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fa93fce-d97d-46cc-ad3e-46af9eb11eaa&lang=uk-UA
|
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. В технічних характеристиках товару зазначено ДСТУ або ТУ У. Що повинен прописати учасник закупівлі якщо пропонує товар імпортного походження? Чи являється законим вимагати від учасника закупівлі декларації виробника, протоколи досліджень, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
При цьому замовник самостійно встановлює вимоги до учасника та предмета закупівлі, а також спосіб їх документального підтвердження, у тому числі щодо вимог, установлених у частинах пятій та шостій статті 23 Закону, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.10.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні).
Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника).
Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення:
1. Чи можна внести зміни до Єдиного закупівельного словника та доповнити його наступним найменуванням «послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення та супутні послуги», що значно спростить умови оформлення процедури закупівлі послуг замовниками та прискорить реєстрацію бюджетних зобов'язань та проведення платежів?
2. Чи можуть замовники на 2022 проводити закупівлю послуг з водопостачання та водовідведення та платою за абонентське обслуговування за кодом ДК 021:2015:65100000-4 «Послуги з розподілу води та супутні послуги» та укладати із товариством один договір по всім приміщенням?
Офіційний запит у вкладенні додається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо першого питання
Національний класифікатор України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затверджений наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник) повністю згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), який використовується замовниками країн-членів Європейського Союзу для визначення предметів закупівлі під час здійснення ними процедур закупівеель.
Внесення запропонованих змін в частині додавання нових кодів до Єдиного закупівельного словника призведе до невідповідності з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV), тому не може бути підтримано Мінекономіки.
Щодо другого питання
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного Єдиного закупівельного словника, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Водночас ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).
Таким чином, замовник може укласти один договір про закупівлю у випадку зазначення в тендерній документації місця, де повинні бути надані послуги або у разі визначення учасника переможцем за кількома лотами, але у будь-якому разі договір про закупівлю укладається за одним предметом закупівлі.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
15.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи буде вважатись забезпечення тендерної пропозиції таким, що не відповідає умовам тендерної документації та чинному законодавтву України (зокрема, наказу Мінекономіки №2628 від 14.12.2020), якщо забезпечення (гарантія) адаптовані під конкретну процедуру закупівлі (н-д, виключені слова "спрощена закупівля" при наданні забезпечення в іншій процедурі закупівлі (відкритих торгах) або замість слова "принципал" вказано "учасник" (при цьому, із тексту гарантії випливає, що учасник - це також принципал)? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897 та є обовязковим до виконання відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|