|
05.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! В зв'язку з адмінреформою після проведення виборів 25 жовтня 2020 року змінилася повна назва установи: було- Брусилівська селищна рада Брусилівського району Житомирської області, стало - Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області. Проведено відкриті торги (на майданчику назву не змінили). Договір заключений вже на нову назву.Зміни в назву на майданчику внесли 4 січня 2021 року. Чи потрібно нам відміняти завершені торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 23.03.2018 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Крім того, пропонуємо ознайомитись з відповіддю на запит № 128/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb4efc41-786d-49e8-9dce-cdef3f0c0170&lang=uk-UA
|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи поширюється дія ч.6 ст. 3 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 на департамент міської ради (замовник) і комунальне підприємство міської ради (учасник)? Тобто поширюються норми про публічні закупівлі на ці правовідносини чи вони не застосовуються?Яким чином на на практичному рівні визначається статус підприємства в якості афілійованого?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини шостої статті 3 нової редакції Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника. Під вирішальним впливом розуміються випадки, коли: замовнику належить частка у статутному капіталі юридичної особи, у тому числі суб’єкта господарювання, в розмірі більше ніж 50 відсотків; замовник володіє більшістю голосів у вищому органі управління суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання.
Таким чином, якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених новою редакцією Закону на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону.
|
|
27.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Замовником при оприлюдненні звітів про виконання договорів про закупівлю постачання теплової енергії у 2019 році їх помилково оприлюднено, як виконані по договорам постачання теплової енергії у 2020 році (термін дії договорів з 01.01.2020 р. до 31.12.2020 р.). Як виправити вищевказану помилку для подальшої роботи із договорами на постачання теплової енергії в 2020 році через систему Prozorro (додаткові угоди, інформація про виконання договорів за результатами їх завершення тощо), так як юридичних підстав для розірвання договорів немає.Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне питання надано відповідь у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
22.01.2020
|
Запитання
Тема:
Конкурентний діалог
|
Розширений перегляд
|
|
Розділ V Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон) регламентує порядок проведення конкурентного діалогу.
Після розгляду тендерних пропозицій учасників на відповідність вимогам, установленим у тендерній документації для першого етапу конкурентного діалогу, Замовник проводить переговори з учасниками процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не було відхилено. Відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 35 Закону під час переговорів можуть бути обговорені всі аспекти закупівлі, разом з тим згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 35 Закону не підлягають обговоренню мінімальні вимоги до предмета закупівлі.
Просимо надати роз’яснення, що слід розуміти під «мінімальними вимогами до предмета закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 35 нової редакції Закону передбачається, що під час проведення конкурентного діалогу, на першому етапі, у тендерній документації зазначаються, зокрема мінімальні вимоги до предмета закупівлі, що не підлягатимуть переговорам. Водночас замовник проводить переговори з кожним учасником процедури закупівлі окремо, а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками. Під час переговорів можуть бути обговорені всі аспекти закупівлі з метою визначення засобів та рішення щодо робіт або послуг, що планується закупити. Замовник під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників процедури закупівлі та розкривати іншим учасникам запропоновані рішення або іншу конфіденційну інформацію, отриману від учасника процедури закупівлі, який бере участь у переговорах, без його згоди. При цьому не підлягають обговоренню мінімальні вимоги до предмета закупівлі та критерії оцінки.
Ураховуючи, що перелік мінімальних вимог законодавством не визначений та не обмежений, такі вимоги до предмета закупівлі визначаються самостійно замовником та встановлюються у тендерній документації.
|
|
14.11.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи дозволяється, при застосуванні положень частини 5 статті 36 Закону, збільшувати обсяг фактичної закупівлі товарів та чи застосовуються загальні правила процедур закупівель до такого обсягу товарів у новому році. Тобто чи є законною фактична пролонгація договору укладеного у минулому році на поточний без проведення процедури закупівлі у новому році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” .
|