|
|
03.10.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дорого дня.
За результатом проведеної процедури закупівлі було укладено договір про закупівлю товару.
В процесі виконання договору постачальник повідомив про неможливість виконання договору, у зв’язку з чим дію договору про закупівлю було припинено.
При цьому за час дії договору про закупівлю його було частково виконано.
Згідно роз’яснення що міститься в листі-роз'ясненні Мінекономрозвитку від 14.09.2016 N 3302-06/29640-06 в разі розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі, та інших випадках викладених в листі-роз'ясненні, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Після припинення договору в нас як Замовника залишається необхідність здійснення закупівлі залишку товару недопоставленого згідно достроково припиненого договору, сукупна вартість якого не перевищує вартісні межі встановлені у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Чи маємо ми право здійснити закупівлю без застосування електронної системи закупівель, у зв’язку з тим що вартість предмета закупівлі не перевищує вартісні межі встановлені у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом внесення відповідного запису до додатку до річного плану закупівель, не враховуючи попередньо здійснену закупівлю. Так як на початок здійснення первинної закупівлі зазначена не планувалась, а необхідність здійснення останньої виникла у зв’язку з достроковим припиненням договору про закупівлю.
Або нам все таки необхідно внести зміни до річного плану закупівель у зв’язку з тим що за даним предметом закупівлі вже відбувалась, не зважаючи на те що це нова закупівля, яку замовник не міг передбачити на початок здійснення первинної закупівлі та те що вартість останньої не перевищує вартісні межі встановлені у частині першій статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Питання щодо проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 30.09.2016 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
Очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення такої процедури закупівлі. Теж саме стосується закупівель, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", та додатку до річного плану і тому, у разі виникнення потреби у закупівлі нового предмета, замовник може прийняти відповідне рішення та внести зміни до додатку до річного плану закупівель шляхом відображення інформації щодо нового предмета закупівлі, керуючись статтею 4 Закону.
Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі.
|
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення відкритих торгів (електронний ідентифікатор UA-2019-04-05-000500-c) на закупівлю програмного забезпечення переможцем було визначено ТОВ "ТАНГРАМ УКРАЇНА", з котрим ДП Енергоринок підписали договір про закупівлю.
В процесі укладення та виконання договору було здійснено спроби щодо встановлення джерела фінансування ДП Енергоринок щодо проплати зобов'язань по договору, однак ні в договорі, ні в іншому офіційному вигляді відповіді на вище вказане питання не було. Під час переговорів було лиш повідомлено, що фінансування здійснюється за рахунок державних коштів, на основі чого й було зареєстровано податкові накладні.
Після постачання товару та оплати зі сторони ДП Енергоринок було встановлено, що договір оплачувався за рахунок власних коштів Замовника, і як наслідок, процедура реєстрації податкової накладної суттєво відрізняється та несе ризик отримання значних штрафів з боку ДФС не з вини постачальника.
Просимо роз'яснити, яким чином постачальники в публічних закупівлях мають можливість встановити, з якого джерела буде здійснено фінансування закупівлі для уникнення відповідальності та штрафів з вини Замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 23 Закону замовник має право, зокрема за результатами звернень внести зміни до тендерної документації.
Отже, учасник може звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації (проекту договору про закупівлю) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених у цій статті Закону.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Водночас з 03.05.2019 набув чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі – Мінекономрозвитку) від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” (далі – Наказ), яким унесено зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
Так, Наказом внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, які передбачають доповнення форм новими пунктами, зокрема, “Джерело фінансування закупівлі”.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
|
|
|
19.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Звертаємось до вас за консультацією з наступного питання.
У 2018р. за програмою фінансування з державного бюджету зі співфінансуванням з місцевого бюджету, комунальне підприємство провело процедуру відкритих торгів на проведення робіт з реконструкції об’єкту в термін до 31.12.2018р. Торги проводились у 4 кварталі на суму 6,5млн.грн. До кінця 2018р. роботи було виконано на 5,8млн.грн або на 89%. Невчасне виконання робіт було зумовлене погодними умовами. Відтак дію договору було продовжено і на 2019р.
Проте у 2019р. по об’єкту внесені суттєві зміни до робочого проекту. Проект пройшов повторну експертизу та отримав позитивний звіт (без збільшення вартості робіт). Відкоригований проект є продовженням робіт та становить невід’ємну частину від первісного проекту. Отже наше підприємство оголосило проведення переговорної процедури для виконання залишків робіт посилаючись на ст. 35 п. 2 пп.6 ЗУ «Про публічні закупівлі». Однак станом на сьогоднішній день підрядна організація в усній формі відмовилась від підписання договору за процедурою.
Зважаючи на те, що відповідно до ст. 35 п. 4 відміна процедури може бути лише через 35 днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (тобто з 30.08) та наближення закінчення бюджетного року, просимо вас надати роз’яснення з таких питань:
1. Чи потрібно проводити відкриті торги зважаючи на загальну вартість об’єкту при залишку необхідних коштів в сумі 0,7млн.грн.
2. В разі необхідності проведення відкритих торгів, чи можемо ми розпочинати проведення процедури до закінчення переговорної процедури? Дане питання зумовлене тим, що у разі проведення відкритих торгів з дотриманням строків проведення переговорної процедури, оголошення про відміну переговорної процедури відбудеться 04.10, процедура відкритих торгів займе ще близько 35 днів, тобто договір буде укладено 11.11, далі необхідно буде внести зміни в дозвіл на виконання будівельних робіт … і новий рік…
3. Чи можна проводити допорогову закупівлю або оприлюднити звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06,
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить інформацію щодо виникнення потреби у додатковій закупівлі робіт.
При цьому у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому та третьому частини першої статті 2 Закону, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівлі, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
|
22.02.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виникла така ситуація: під час проведення закупівлі за переговорною процедурою в оголошенні про намір укласти договір через майданчик в системі закупівель було допущено технічну помилку, а саме, зі списку було зазначено (обрано) класифікатор ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов’язана продукція, а в паперовому вигляді (протокол) було зазначено класифікатор ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія. Ідентифікатор плану UA-P-2019-01-31-007437-c. Тобто через людський фактор на майданчику було обрано інший класифікатор. Процедура завершена, договір підписаний та оприлюднений. Казначейство вказує на дану невідповідність згідно звіту про результати проведення процедури та відмовляється реєструвати договір, пропонують розірвати договір та провести заново процедуру закупівлі. Підкажіть, які можливі варіанти вирішення даної ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання виправлення помилок міститься у запитах від 09.11.2016 № 94/2016 та від 20.01.2017 № 82/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
При цьому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених абзацом другим частини другої статті 7 Закону.
Водночас відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 35 Закону замовник відміняє переговорну процедуру закупівлі у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань закупівель.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
13.04.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приватне підприємство «УкрШелтер» має намір взяти участь у тендері UA-2017-04-03-000674-a за процедурою відкритих електронних торгів на закупівлю маскувальних комплектів оптичних типу (МКО-С, МКО-Л, МКО-З), який проводиться військовою частиною А 0853.
Однією з вимог тендерної документації є включення до умов договору положень про:
1. Ведення окремого бухгалтерського обліку витрат на постачання та про перевірку обліку витрат Замовником та Військовим представництвом Міністерства Оборони України.
2. Визначення договірної ціни Замовником з урахуванням висновку Військового представництва Міністерства Оборони України.
3. Перевірку розрахунково-калькуляційних матеріалів Військовим представництвом Міністерства Оборони України та складення останнім висновку про обґрунтованість витрат.
4. Узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) у письмовому вигляді із Замовником.
Просимо роз’яснити, чи відповідають такі вимоги Замовника законодавству України, оскільки відповідно до Постанови КМУ № 464 від 27.04.2011р. проведення аналізу собівартості та трудомісткості продукції оборонного призначення можливе лише за державним оборонним замовленням, а зазначений тендер не відноситься до державного оборонного замовлення.
Крім того, узгодження залучення співвиконавців (контрагентів) можливе лише у випадку закупівлі робіт (послуг), а визначення ціни здійснюється відповідно до акцептованих пропозицій учасників торгів, за результатами аукціону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|