|
|
25.08.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В Примірному положені про
тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557, рекомендовано встановлювати наступну вимогу для уповноваженої особи: не менше двох років досвіду роботи у сфері закупівель. При цьому в Законі України "Про публічні закупівлі" така вимога відсутня.
Враховуючи, що Примірне положення має рекомендаційний, а не обовязковий характер, підкажіть будь-ласка, чи може власник визначити уповноваженою особою особу, яка має вищу освіту, але не має вказаного вище досвіду роботи, а вимогу щодо досвіду роботи не встановлювати при розроблені та затверджені Положення про уповноважену особу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Уповноважена особа (особи) – службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту) (стаття 1 Закону).
Водночас відповідно до частини другої статті 11 Закону у разі визначення замовником уповноваженої особи (осіб) організація роботи здійснюється нею (ними) самостійно згідно з умовами трудового договору (контракту) або положення. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.
Поряд з цим згідно з пунктом 1.1 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Примірне положення), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” на виконання частини п’ятої статті 11 Закону, Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність.
Поряд з цим, статтею 38 Закону визначено відповідальність за порушення вимог цього Закону. Так, зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
З огляду на викладене та зважаючи, що уповноважена особа є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель, замовник встановлює вимоги до уповноваженої особи (осіб), керуючись метою цього Закону, принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з урахуванням статті 38 Закону.
При цьому під час розроблення положення про уповноважену особу (осіб) замовник може керуватися Примірним положенням.
У свою чергу повідомляємо, що питання визначення уповноваженої особи розглянуто в листі від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
24.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство є виробником теплової енергії та підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі». На території районної котельні №1 підприємства встановлено турбоагрегат для вироблення електричної енергії, який належить сторонній організації та функціонує на підставі Договору про спільну діяльність від 27.02.2007 р. Вага турбогенератора становить 27 тонн. Турбогенератор складається з турбіни типа р-12-35/5М та генератора типа Т-12-2УЗ потужністю 12МВт. Даний турбогенератор встановлений в машзалі турбінного відділення стаціонарно, приєднаний до трубопроводів пари, зв’язаний з розподільчим пристроєм електричними кабелями, забетонований і зрушити без пошкодження його неможливо.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, предмет закупівлі приєднано до мереж та обладнання нашого підприємства та складає з ним єдиний технологічний комплекс, що підтверджується Сертифікатом відповідності від 22.02.2010 р. № ДП000063, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, згідно з яким технічне переоснащення котельної № 1 з встановленим електрогенеруючим обладнанням як закінчений будівництвом об’єкт відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, підтверджено його готовність до експлуатації.
Встановлений предмет закупівлі разом з електрогенератором типу Т-12-2-У3 визнані кваліфікованою когенераційною установкою, що підтверджується Свідоцтвом про кваліфікацію когенераційної установки від 15.06.2011 р. №23, виданим Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), листами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 12.06.2012 р. № 923-01/14/4-12 та від 10.12.2012 р. № 1911-01/14/4-12.
Предмет закупівлі готовий до експлуатації, дозволить отримувати прибуток від реалізації електричної енергії, виробленої із використанням предмета закупівлі з моменту укладення договору.
З метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
- Чи можемо ми провести переговорну процедуру закупівлі з власником турбіни скориставшись абз. 2 част. 2 статті 35 вищевказаного закону,а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
22.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено процедуру закупівель відкритих торгів, за результатами якого укладено договір на постачання природного газу у лютому 2017.
Згідно розділу 10 вище вказаного договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31 січня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов’язань.
Протягом 2017 року, замовником також укладено 3 додаткові угоди на збільшення ціни та зміни реквізитів вказаних сторін договору. Інші умови, в т.ч. дія договору, залишились незмінними.
Проте, у березні 2018 року, замовником укладено додаткову угоду № 4 згідно з ч.5 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом з тим, ураховуючи вимоги ч. 1 ст. 631 ЦКУ, а також наданого роз’яснення МЕРТУ від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, строком договору є час , протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору можливо у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Чи буде вважатись, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦКУ, укладена у березні 2018 року додаткова угода № 4 недійсною у зв’язку з тим, що дія договору на постачання природного газу закінчилась у січні 2018 року? Чи все ж таки вважати закінченням строку дії договору повне його виконання зобов’язань, в т.ч. постачання природного газу в обсязі передбаченого договором з урахуванням укладених 3-х договорів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
07.07.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Прошу прокоментувати питання з приводу порядку визначення предмету закупівлі.
У випадку, якщо до замовника не застосовуються вимоги Закону України "Про публічні закупівлі" (компанія не є замовником в розумінні даного закону):
- Чи можливо у внутрішніх документах компанії передбачити можливість визначення предмету закупівлі за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника, а не четвертої цифри.
- Чи фразу «за показниками третьої - п'ятої цифр» можна розуміти як можливість вибору лише перших трьох цифр, що становлять групу, або потрібно йти до четвертої або п’ятої цифри (деталізувати до класу або категорії).
- Чи вимагається частини закупівлі (лоти) робити лише в межах одного класу (наприклад 30200000-1 Комп’ютерне обладнання та приладдя), а товари іншого класу виносити в окремий предмет закупівлі.
- Та чи можна 2 предмети закупівлі різних класів, кожен з яких ділиться на частини (лоти), об’єднати в один предмет закупівлі і провести одну процедуру закупівлі.
Заздалегідь дякую.
З повагою,
Анастасія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття "замовники" наведене у статті 1 цього Закону.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі, що здійснюють суб’єкти, які не є замовниками у розумінні Закону.
Водночас зазначаємо, що питання визначення предмету закупівлі замовниками та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуті в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
|
02.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У довідці про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, завжди вказується назва установи (організації, закладу), до якої буде подано цю довідку. Чи є порушенням Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015р. №922-VIII надання вказаної довідки до установи (організації), яка не вказана у довідці про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 3 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”, який містить інформацію про вимоги статті 17 Закону.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час складання і затвердження тендерної документації та проведення процедури закупівлі, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників.
|