|
19.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Згідно частини першої ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За результатами аналізу вищезазначених та інших нормативно-правових актів у чинному законодавстві України не виявлено як прямих вимог щодо укладення таких договорів на строк не більше одного року, так і заборон, що стосуються обмеження строку дії договорів, укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель. Практично єдиною нормою, з якої лише опосередковано можна зробити висновок щодо необхідності укладення договорів на річний термін, є частина 5 ст. 36 Закону. Відповідно до її положень дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом із цим статтею 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін» а також, що «строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Також, як вбачається із системи Prozorro, на термін, більший, ніж на один рік укладаються договори на виконання будівельних робіт, хоча Закон не передбачає для такого типу договорів особливого порядку укладання чи якихось виключень у частині строків їх виконання.
Враховуючи зазначене, прошу надати консультацію щодо правомірності укладання замовником (у розумінні Закону) договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за результатами проведених процедур закупівель відповідно до вимог Закону, на строк, що перевищує 1 календарний рік, за умови що дані закупівлі будуть передбачені у річних планах закупівель замовника на відповідні календарні роки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах від 05.10.2016 № 5/2016 та від 03.08.2017 № 793/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
В ст 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" сказано, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану і замовник самостійно визначає предмет закупівлі (ст.2). Згідно затверджених вищестоящою організацією кошторисних призначень оздоровлення сиріт влітку оплачено за рахунок "Інших трансфертів населенню",тобто це гарантовані державою соціальні виплати. Питання: чи повинні ми оприлюднювати договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, якщо перерахована сума вище 100,0тис.грн і чи буде це закупівлею послуг7
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення.
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме у разі укладення договору про закупівлю у розумінні Закону, тобто за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Поряд з цим питання оприлюднення звіту про укладені договори та закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
12.03.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, допоможіть будь-ласка вирішити питання. Замовником було здійснено процедуру закупівлі за ДК 021:2015: 55510000-8 — Послуги їдалень, за результатами якої було укладено договори за 3 лотами. Відповідно до третього лоту здійснюється дошкільне харчування, де 60% - бюджет, а 40% - батьківська плата. В договорі вказаний спец.рахунок(батьківська плата) та загальний(бюджет). Наразі казначейство говорить, що потрібно зменшити суму третього лоту і зняти повністю батьківську плату, а потім на цю батьківська плату укласти договір и кожного тижня укладати додаткові угоди та збільшувати суму. Чи правомірно таке робити? І взагалі, про що буде договір про батьківську плату?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 27.12.2016 № 271/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37b1ac7a-c779-44f9-adc2-6599e5e4224f&lang=uk-UA
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” .
|
|
18.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно проводити тендер та опубліковувати річний план закупівель по відшкодування коштів за пілотним проектом щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну? При цьому потрібно укладати договір з аптеками та оплата йтиме по КЕКВ медикаменти
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить відповідь на питання щодо видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|