|
|
22.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління зверталось до Мінекономіки із запитом щодо закупівлі електричного котла (зокрема, проєктних робіт, робіт по монтажу котла тощо) у приміщення, яке має двох власників (Пенсійний фонд 75% та Банк 25%). Надано посилання на відповіді на запити, що стосуються відносин оренди та відшкодування. Водночас, такі відносини "не є схожими за змістом", оскільки при оренді є один власник приміщення, який і проводить закупівлю із врахуванням забезпечення потреб у певних, зокрема, комунальних послугах і орендарів. У порушеному Головним управлінням запитанні, є два власники приміщення. Повторно просимо надати змістовне роз'яснення на запитання:
"Наявна єдина система теплопостачання у приміщенні на двох власників із розміщенням котла на частині приміщення, власником якого є Головне управління. Планується закупівля робіт по встановленню котла. Проєктні роботи, підрядні роботи, авторський нагляд, технічний нагляд, послуги на збільшення потужності має робити кожен власник щодо свого приміщення? Чи можливо закупівлі таких робіт/послуг провести одним замовником але при цьому яким чином оформити отримання коштів від іншого власника приміщення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, відповідь щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Законом встановлено, що заплановані закупівлі включаються до річного плану. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема, повинен містити термін дії договору. Водночас всі закупівлі та звіти про укладені договори, обов’язково прив’язуються до плану закупівель, який формується за річним принципом (з 01 січня по 31 грудня кожного року).
При цьому, термін дії окремих договорів регулюються спеціальними законами та становить один рік з моменту його укладення. Наприклад, якщо договір укладений 02.02.2020, то строк його дії до 02.02.2021. Зокрема, це стосується: послуг страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (ЗУ «Про страхування»), телекомунікаційні послуги (ЗУ «Про телекомунікації»), послуги інтернет-провайдингу (послуги віртуального хостингу, оренди віртуальних виділених серверів, реєстрації доменних імен в мережі Інтернет) тощо.
Варто зазначити, що організація публічних закупівель та відображення в електронній системі закупівель, які виходять за межі календарного року, є неможливою. Це створює конфлікт між законодавством України про публічні закупівлі та спеціальним законодавством в окремих сферах господарювання.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз'яснення яким чином слід проводити закупівлі та оприлюднювати договори про закупівлю, укладеними без використання електронної системи закупівель, термін дії яких не збігається із календарним роком річного плану закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" (щодо оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель) та запиті № 627/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc5c241b-d526-4279-88be-036142ded134&lang=uk-UA
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Разом з тим технічна реалізація в електронній системі здійснюється відповідно до вимог Закону та підзаконних нормативно-правових актів.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головним управлінням у 2021 році укладено два прямих договори на закупівлю проєктних робіт за кодом ДК 021:2015: 71242000-6 Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат за одним об'єктом робіт (те саме приміщення, але різні види робіт на одному об'єкті) та оприлюднено два звіти про укладений договір на суму 25 тис.грн. і 20 тис.грн.
У відповідні проєкти до кошторисної вартості робіт буде включено вартість технічного нагляду приблизно на 40 тис.грн. і 35 тис.грн. Закупівля технічного нагляду проводитиметься за кодом ДК 021:2015: 71242000-6 Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат.
Чи потрібно двічі застосовувати спрощену закупівлю при закупівлі технічного нагляду (враховуючи, що один об'єкт, а також сума закупівлі за одним кодом ДК перевищує 50 тис.грн.)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 05.05.2020№3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
При цьому, на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
При опублікуванні плані закупівлі опублікований код ДК021:2015 (cpv) замість 50530000-9," Послуги з ремонтт і обслуговування техніки" опубліковано 50531000-6 " Послуги з ремонту неелектричної техніки"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Будь ласка розянсіть. Якщо вже після укладання договору за переговорною процедурою Держаудитслужбою або іншим уповноваженим органом виявлено, що переговорна процедура була застосована неправомірно:
1. Які будуть наслідки для замовника/постачальника?
2. Чи буде скасовано договір, якщо вже відбулось декілька поставок за цим договором?
3. Чи буде більш суровою відповідальність, якщо сума закупівлі товару перевищує 20 млн. грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питань щодо заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб"єктів в конкретних випадках.
|