|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підскажіть, будь-ласка,після набрання чинності нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі" на майданчиках неможливо відмінити відкриті торги відразу (без наявної скарги до органу оскарження), а лише по завершенню періоду оскаржень. На наше звернення до ДП «Прозоро» нам повідомили, що Інформаційно-телекомунікаційна система «Ргоzorro» розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання (далі - ТЗ), погодженого Міністерством розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України (далі – Уповноваженим органом), та відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами). На підставі яких положень Закону замовник немає права відмінити відкриті торги в період оскаржень, адже відповідно до частини 17 статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" "Після подання суб’єктом оскарження скарги до органу оскарження електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює рішення замовника про відміну тендера чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі"? Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
При цьому частиною восьмою статті 18 Закону визначено період подання скарги в залежності від підстав її подання.
У свою чергу, підстави залишення скарги без розгляду визначені частиною дванадцятою статті 18 Закону.
Так, зокрема відповідно до пункту 4 частини дванадцятої статті 18 Закону орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі якщо до дня подання скарги замовником прийнято рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі, крім випадку оскарження будь-якого з цих рішень.
Крім того, частиною тринадцятою статті 18 Закону визначено перелік підстав прийняття органом оскарження рішення про припинення розгляду.
Таким чином, перелік підстав залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження визначений частинами дванадцятою та тринадцятою статті 18 Закону та є вичерпним.
Разом з тим Закон не містить норм щодо залишення скарги без розгляду/припинення розгляду скарги органом оскарження у разі прийняття замовником рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі після дня подання скарги.
Отже, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника замовник не може прийняти рішення про відміну тендеру чи визнання його таким, що не відбувся, відміну переговорної процедури закупівлі в період оскарження процедури закупівлі, визначений частиною восьмою статті 18 Закону.
|
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підскажить які зміни до проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до ЗУ Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони. Хто має право проводити таку закупівлю тендерний комітет або уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев’ятої статті 3 Закону особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті) Міністерством оборони України та його розвідувальним органом, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національною гвардією України, Національною поліцією України, Державною прикордонною службою України, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Управлінням державної охорони України та іншими військовими формуваннями та/або частинами в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” закупівля товарів, робіт і послуг замовниками, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Водночас частиною першою статті 11 Законом встановлено, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема процедури закупівлі є уповноважена особа.
Поряд з цим пунктом 4 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону установлено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 1 січня 2022 року.
Отже, для відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель, у тому числі для гарантованого забезпечення потреб оборони, може бути тендерний комітет або уповноважена особа.
|
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підскажіть будь ласка чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" виготовлення документів про загальну середню освіту (атестатів, свідоцтв). Збір інформації (тобто послуги, необхідні для виготовлення документів) здійснюється Регіональним центром (комунальна установа), яка передає цю інформацію на Інфоресурс (державна установа), яка безпосередньо здійснює виготовлення документів. При цьому договір ми укладаємо лише з Регіональним центром.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення стосовно переліку документів, що повинен надати Замовнику Переможець закупівлі в електронній системі, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
Згідно частини 3 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.
Окрім того, згідно частини 5 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.
На нашу думку, в статті 17 Закону наявна юридична колізія, адже згідно частини 5 статті Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Разом з тим частина 7 статті 17 Закону вимагає завантаження (надання) Переможцем процедури у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, частини першої статті 17.
Вказана інформація знаходиться у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним за посиланням https://kap.minjust.gov.ua/login/index/, https://corruptinfo.nazk.gov.ua/main/reference/list
Враховуючи вищевикладене виникає наступне питання:
- чи повинен Замовник передбачати умовами тендерної документації, надання Переможцем процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, частини першої статті 17, враховуючи, що вказана інформація перебуває у відкритому доступі.
- чи повинен надавати Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, Замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8, частини першої статті 17 Закону, враховуючи, що вказана інформація перебуває у відкритому доступі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування вимог статті 17 Закону, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що діяв до 19 квітня 2020 року, нами як Замовником розпочато процедуру відкритих торгів, за результатами розгляду тендерних пропозицій прийнято рішення про відхилення всіх поданих пропозицій. У зв`язку з чим виникла необхідність внести до електронної системи закупівель внести інформацію про прийняте рішення - відміну тендеру. Зазначене рішення прийнято тендерним комітетом 08 травня 2020 року, проте електронний майданчик не надає можливості накласти ЕЦП на рішення про відміну тендеру, оскільки електронний майданчик сприймає всі дії після 19 квітня 2020 року вже з новим Законом "Про публічні закупівлі". Відповідно на тепер відсутня можливість закінчити процедуру закупівлі, розпочату до 19 квітня 2020 року, тобто до набрання законної сили змін, внесених до Закону України "Про публічні закупівлі". Яким чином діяти у ситуації, що склалась.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті 715/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a30b5c31-b34d-4987-8e8e-9315a787dfb0&lang=uk-UA
|