Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.04.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
152 / 148
Відповідно до п. 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) - у разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Так, в замовника виникла потреба у закупівлі круп вівсяної та пшоняної. які включені до додатку 2 Особливостей. Проте, придбання даних круп здійснюється з метою годування службових собак, тобто вони споживатимуться тваринами, а не людьми, а сама закупівля здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливості не містять поняття та визначення терміну "продукти харчування". Однак, відповідно до п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон про безпеку харчових продуктів), харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання ЛЮДЬМИ або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим. Відповідно до тієї ж норми, термін "харчовий продукт" не включає: корми; живих тварин, якщо вони не призначені для введення в обіг з метою споживання людиною; рослини до збирання врожаю; лікарські засоби у значенні, наведеному в Законі України "Про лікарські засоби"; косметичну продукцію у значенні, наведеному в Технічному регламенті на косметичну продукцію, затвердженому Кабінетом Міністрів України; тютюн у значенні, наведеному в Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", та тютюнові вироби у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"; наркотичні засоби у значенні, наведеному в Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками, внесеними до неї згідно з Протоколом 1972 року), та психотропні речовини у значенні, наведеному в Конвенції про психотропні речовини 1971 року; залишки та забруднюючі речовини; медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Так, придбання в конкретному випадку круп, включених до додатку 2 Особливостей - замовником саме обґрунтовано очікується, що вони НЕ будуть спожиті людиною, а тому здійснюються за КЕКВом 2210. В свою чергу, згідно із п.п. 12 п. 2.2.1. наказу Міністерства Фінансів України № 333 від 13.03.2012 року - код 2210 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” включає придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов’язані з утриманням тварин. Просимо надати роз'яснення, чи відноситься в такому випадку предмет закупівлі до поняття "продукти харчування" та чи обов'язково закупівля повинна здійснюватись згідно положень п. 11-2 Особливостей, а саме з використанням електронного каталогу?
Відповідь
30.04.2024 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
139 / 140
Доброго дня. Учасник процедури закупівлі надав довідку торгово-промислової палати про орієнтовну ціну товару (бітумної емульсії). В пукті 10.1 п. 2. Договору вказано " погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення". В довідці торгово промислової палати не вказано процент коливання. Чи правомірна така довідка? (скан Довідки ТПП додається)
Відповідь
09.04.2024 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
130 / 127
Доброго дня. Чинним законодавством передбачено право для Замовників (при закупівлі товарів) здійснювати Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару. У п.12. Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зазначено що у запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість товару може бути меншою або більшою ніж 500 тис. гривень. Роз'ясніть будь ласка, скільки разів протягом року Замовник може оголошувати Запит пропозицій щодо предмета закупівлі товару (пальне) вартість якого є меншою ніж 500 тис. грн.?
Відповідь
28.03.2024 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
127 / 163
У замовника є завдання купити Товар «Продуктовий набір» ДК 021:2015 - 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні (номенклатурна назва 15897300-5 Продуктові набори) В склад продуктового набору входять позиції які замовник відповідно до змін зобов'язаний купити через запит ціни пропозиції. (пункт 11-2 Особливостей "У разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗГІДНО З ДОДАТКОМ 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.") У продуктовий набір входять наступні продукти харчування які присутні і у додатку 2: Крупа гречана, Крупа рисова,Олія рафінована соняшникова, Свинина (в додатку не зазначено яка отже вся включно і консервовану). Інші позиції набору до додатку не входять. Планувалось закупити продуктовий набір процедурою відкриті торги. Це найзручніший спосіб. У зв’язку зі змінами в законодавстві, виник обов’язок частину набору (те що в додатку2 особливостей) купити через запит ціни пропозиції. Виникли суперечки по трактуванню норми. Є два шляхи вирішення: купити по старому відкритими торгами розглядаючи цей продуктовий набір як 1 предмет закупівлі не звертаючи уваги на його склад ( та гадати чи буде моніторинг чи ні) або розбити його по позиціям на відповідні ДК 021:2015 та купити увесь набір запитами ціни пропозиції (там 9 договорів) не зменшуючи ранг процедури, щоб замовника не звинуватили у униканні відкритих торгів. Чи можна проводити відкриті торги або виконувати постанову до останньої крапки?
Відповідь
22.04.2024 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
126 / 112
Добрий день. Після ознайомлення з усіма листами та відповідями Вашого відомства, зрозуміло, що після 21.07.2023 року пунктом 8 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони… в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 , 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями постанови 1275; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей постанови 1275. ___________________________ Прохання висловити Вашу думку як спеціалістів та відповісти на такі питання: 1) Чи може уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник), крім оборонних, проводити необоронні (не оборонні) закупівлі? 2) Чи має повноваження державний замовник оборонних закупівель (в/ч як Замовник) самостійно визначати яка його закупівля є оборонною, а яка не оборонною? 3) Чи зобов'язана уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник) вказувати у тендерній документації що закупівля є оборонною чи не оборонною) ? 4) Який правовий статус має закупівля ( оборонна чи не оборонна), якщо уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник) оголошує до 21.07.2023 року закупівлю за особливостями постанови 1178 і при цьому не вказує, що вона є оборонною? 5) Який правовий статус має закупівля ( оборонна чи не оборонна), якщо уповноважена особа державного замовника оборонних закупівель (в/ч як Замовник) оголошує після 21.07.2023 року закупівлю за особливостями постанови 1178 і при цьому не вказує, що вона є оборонною? 6) Чи повинен договір укладений в рамках оборонної закупівлі обов'язково мати назву "державний контракт та або державний договір" (як передбачено у законі №808)? 7) Чи має повноваження державний замовник оборонних закупівель (в/ч як Замовник) самостійно визначати яка його закупівля є оборонною, а яка не оборонною. Ці питання зумовлені різними підходами Замовників,
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2