|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника.
Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб.
Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів.
Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою ефективного та раціонального використання державних коштів, а також недопущення порушень бюджетного законодавства, прошу надати роз’яснення з наступного приводу: чи дозволяється проведення процедури закупівлі розпорядником бюджетних коштів (внесення змін до річного плану закупівель, оприлюднення оголошення про проведення закупівлі, визначення переможця, укладення договору про закупівлю за результатами закупівлі) без відповідних бюджетних асигнувань відповідно до визначених бюджетних призначень. Наприклад, якщо в межах одного КЕКВ виникла економія коштів та їх доцільно перерозподілити на інші потреби за цим же КЕКВ, чи потрібно з початку зробити необхідний перерозподіл коштів та внести відповідні зміні до кошторису, передбачивши відповідні бюджетні асигнування та бюджетні призначення, а лише після цього розпочинати процедуру закупівлі – вносити зміни до річного плану закупівель, оприлюднювати оголошення про проведення закупівлі, визначатись із переможцем, укладати договір за результатами закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", та у запиті № 762/2021, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e00fe10e-2e97-41c6-a8af-d807945e2490&lang=uk-UA
|
|
|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариством з обмеженню відповідальністю 14.02.2023р. було укладено прямий договір відповідно до абз.1 п.8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ №1275 від 11.11.2022.
Договір було укладено без врахування податку на додану вартість, оскільки Товариство на час укладання договору перебувало на спеціальному податковому режимі (єдиний податок 2 %) і не сплачувало ПДВ.
Проте, з 1 серпня 2023 року набирав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким автоматично відновлюється реєстрація платником ПДВ, права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України, для тих суб’єктів, у кого реєстрація платником ПДВ була призупинена. Отже, у Товариства виникло зобов’язання сплачувати податок на додану вартість.
Просимо надати пояснення, чи можна збільшити ціну зазначеного договору у відповідності до Постанов КМУ №1275 та №335 на підставі «зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування».
А також просимо роз’яснити механізм здійснення таких змін договору та надати перелік підтверджуючих документів, що мають бути додані до договору, якщо такі передбачені чинним законодавством.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач!
Відповідь на схоже питання розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b68f375-35ce-4df1-b6ad-c0b357d124f5&lang=uk-UA
Принагідно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В Єдиному закупівельному словнику виявлені невідповідності, оскільки в ньому відсутній код за четвертим знаком 3925, а коди в цьому розділі починаються з коду 39254000-7 Пристрої для вимірювання часу - за п'ятим знаком. Як в такому випадку коректно внести закупівлю до річного плану за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника та уникнути штрафу за неправильне визначення предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день . Якщо проведено аукціон на закупівлю робіт та визначено переможця ( але ще не укладено договір) і переможець додатково ще понизиився в загальній ціні (зробив знижку) . В такому разі договір можна укладати з новою ціною (пониженою)? Чи не буде це порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463При цьому зазаначаємо, що згідно з пунктом 18 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків визначених у цьому пункті, зокрема, у разі перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|