|
|
04.09.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник Відділ освіти Вінницької райдержадміністрації, шляхом проведенння відкритих торгів, укладено договір від 31.01.2019р. на постачання електричної енергії з ТОВ "Енера Вінниця"
код ДК 021:2015-09310000-5. Строк дії договору закінчився 31.03.2020 р. За договором в 2020 році замовником сплачено
ТОВ "Енера Вінниця 358413,98 грн. Постачальник ТОВ "Енера Вінниця" після вказаної дати на протязі 2020 року продовжує постачати електричну енергію Замовнику. Кошти за отриману електричну енергію Замовник сплачує на підставі рішень суду за позовом постачальника до замовника. Заовником в серні 2020 року проведено відкриті торги на закупівлю елекетричної енергії. Переможцем визначено ТОВ "Віто енерджи". 17.08.2020 р. з переможцем укладено договір. Однак ПАТ "Вінницяобленерго" не дає можливості даному переможцю закупівлі здійснити підключення до електричних мереж, через наявність заборгованості Замовника(Споживача) перед попереднім постачальником ТОВ "Енера Вінниця". Таким чином, через наяність заборгованості Відділу освіти Вінницької РДА перед ТОВ "Енера Вінниця" і відсутності договірних зобовязань між ними стає неможливим погашення заборгованості, яка щоденно змінюється, і неможливе підключення до електричних мереж переможця відкритих торгів ТОВ "Віто енерджи". В звязку з викладеним, прошу роз"яснити, чи правомірним буде укладення договру між Віддлом освіти Вінницької РДА та ТОВ "Енера Вінниця" без використання електонної системи на суму до 30000,00 грн. з метою погашення заборговансоті.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому частиною десятою статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Водночас поняття зобов'язання, підстави його виникнення та підстави виникнення господарських зобов'язань визначені у Главі 47 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та Главі 19 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Крім того, статтею 174 ГКУ встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Поряд з цим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06 розміщений лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
|
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання.
Частиною четвертою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) встановлені категорії замовників, що використовуються у Законі.
При публікації процедур закупівель, категорія замовника згідно з положеннями Закону повинна міститися у річному плані, в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні з відомостями про укладену рамкову угоду, звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи, оголошенні про проведення відкритих торгів, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, протоколі кваліфікаційного відбору, повідомленні про внесення змін до договору про закупівлю, звіті про виконання договору про закупівлю.
З порушеного питання Мінекономіки надано роз’яснення від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 щодо визначення замовників, у якому зазначено що категоризація замовників, є нововведенням Закону, які запроваджено для чіткого та однозначного віднесення цих суб’єктів під дію Закону, а також для зручності користувачів електронної системи закупівель.
При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме договорів укладених за результатами процедур закупівель які було проведено після внесення змін до Закону (введення у дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ), між замовником та казначейською службою виникло протиріччя з питання застосування законодавства.
Орган Державної казначейської служби, посилаючись на інформацію яка викладена у звіті про результати проведення закупівлі, вважаючи її істотною умовою, яка обов’язково повинна бути внесена до договору, вимагає від замовника внесення в преамбулу договорів - категорії замовника, та відмовляється реєструвати укладені договори без внесення зазначеної інформації.
Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 9 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, з порушеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 11 і 37 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Водночас частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
З урахуванням зазначеного, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником, які є його сторонами і погоджують його умови.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону, та є вичерпним.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання стосовно спрощених закупівель. Відповідно до статті 14 Закону строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення Оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель, згідно статті 10 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Пропозиції подаються учасниками після закінчення періоду уточнення (період уточнення не менше 3 роб. днів). Яка загальна кількість днів на уточнення та подання пропозицій повинна бути: не менше 8 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 5 роб. дні (подання)), чи все ж таки 6 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 3 роб. дні (подання))?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
07.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання по суті викладене у прикріпленому файлі. Просимо розглянути порушене питання та надати письмову відповідь. Заздалегідь вдячні за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому Закон не містить обмежень щодо переліку відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій та способу підтвердження інформації наданої Учасником.
|
|
|
03.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На етапі кваліфікації замовником надіслано вимогу про усунення невідповідностей учаснику №1 та визначено переможцем. Інший учасник направив скаргу до АМКУ із переліком зауважень. Відповідно рішення АМКУ:зобов'язав Замовника скасувати рішення про визначення переможця Учасника №1. Чи може Замовник повторно надати Учаснику №1 вимогу про усунення невідповідностей, які стосуються статті 16 Закону та після їх усунення визначити переможцем повторно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 22 статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Відповідно до частини 23 статті 18 Закону рішення органу оскарженняможе бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Докладніше про питання оскарження в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Поряд з цим згідно з частиною шістнадцятою статті 29 Закону замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов’язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Отже, замовник має право розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції лише за рішенням органу оскарження, яке є обов'язковим для виконання замовником та особами, яких вони стосуються, у разі якщо таке рішення не було оскаржене до суду.
|