|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Повідомляємо, що в Перелік лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу внесені такі позиції: Йогексол (Iohexol) та Севофлуран (Sevoflurane).
Препарати виготовляються нашим підприємством в умовах аптеки, раніше були включені у категорію 33600000-6 - Фармацевтична продукція (Екстемпоральне виготовлення). Категорію безпідставно виключено з е-каталогу, з посиланням на п. 1.8 Наказу МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках» (далі – Наказ), як на підставу таких дій.
п. 1.8 Наказу встановлює: «Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена. Реалізація лікарських засобів, вироблених (виготовлених) в аптеках, дозволяється через аптеки та структурні підрозділи суб’єкта господарювання, який є власником аптеки, що їх виробляє (виготовляє), з дотриманням умов зберігання, відпуску та транспортування)».
У Постанові 1178 це не зазначено, тому просимо роз'яснень, яким чином мають вноситись лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки в е-каталог та як лікарські засоби виготовлені в умовах аптеки та внесені до Переліку, що визначений Постановою 1178 можуть закуповуватись закладами охорони здоров’я?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 01.03.2024 № 3323-04/16268-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В АТ «Укрзалізниця» частина закупівель здійснюється з поділом предмета закупівлі на частини (лоти), при цьому вартість лотів може значно відрізнятися. При визначенні доцільності застосування вимоги щодо надання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю АТ «Укрзалізниця» враховує вартість такої закупівлі. В зв’язку з цим виникають такі питання:
Чи може замовник передбачити в тендерній документації розмір забезпечення виконання договору про закупівлю щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо, а саме – зазначити різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів або не вимагати таке забезпечення по окремому лоту?
Якщо замовником буде застосовано різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів, а учасник стане переможцем декількох або всіх лотів, чи може замовник укласти один договір про закупівлю з переможцем?
Як в такому випадку визначити розмір забезпечення виконання договору про закупівлю:
для договору в цілому?
чи зазначити, наприклад, що по Специфікації 1 розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає __% від вартості Специфікації 1; по Специфікації 2 забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Визначення поняття “предмет закупівлі” наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону. Водночас Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Водночас відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю. Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 Цивільного кодексу України та Главі 22 Господарського кодексу України. Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Згідно з чавстиною третьою статті 27 Закону розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти. З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю встановлюється самостійно замовником, зокрема у тендерній документації, та розраховується у відсотковому значенні від вартості договору про закупівлю. При цьому об'єднання лотів в один договір про закупівлю з переможцем, у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, є також правом замовника. Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо визначення розміру забезпечення виконання договору про закупівлю приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 21.11.2018 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» (далі — Постанова № 975) визначає об’єкти, де розміщуються органи державної влади та сфер державного регулювання, підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Постановою № 975 визначені категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Виходячи з норм Постанови № 975 можна дійти висновку, що якщо замовник підпадає під категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, визначені Постановою № 975, охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178.
Водночас позиції Колегії АМКУ та ДАСУ розходяться щодо здійснення закупівлі охоронних послуг. Так, ДАСУ вважає, що замовники, які визначені в Постанові № 975 повинні здійснювати закупівлі шляхом проведення неконкурентної закупівлі на підставі абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей. Наприклад, під час проведення Моніторингу UA-M-2023-10-09-000020, оголошення UA-2023-02-14-015160-a, ДАСУ зазначає, що замовник при закупівлі Послуг з надання комплексу охоронних заходів на об’єкті охорони (ДК 021:2015: 79710000-4 «Охоронні послуги») неправомірно обрав процедуру закупівлі «відкриті торги з особливостями», чим не дотримано норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
При цьому, Колегія АМКУ дотримується протилежної позиції та вважає, що норми Постанови № 975 не містять вимог, щодо здійснення в них охорони виключно органами поліції охорони, зокрема Рішення № 1658-р/пк-пз від 26.01.2024, оголошення № UA-2023-12-16-001796-a. Колегія зазначає, що Постанова №975 не містить інформації, що зазначені в ній категорії об'єктів державної форми власності та сфери державного регулювання підлягають охороні саме виключно органами поліції охорони на договірних засадах. Замовник здійснив закупівлю код ДК 021:2015 –79710000-4 – Охоронні послуги (послуги зі спостереження за об'єктами, обладнаними ручними системами тривожної сигналізації «тривожна кнопка», за допомогою пульту централізованого спостереження з оперативним виїздом наряду охорони) шляхом проведення відкритих торгів. Колегія визначила, що підстав для визнання дій Замовника такими, що не відповідають нормам Закону відсутні.
Виходячи з наведеної протилежної практики ДАСУ та АМКУ, чи потрібно замовнику, дотримуючись вимог Особливостей №1178 та Постанови 975, проводити конкурентний вид закупівлі,а саме відкриіт торги при закупівлі охоронних послуг або охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо звітування оборонцями по підставам пункту 13 Постанови № 1178. Чи потрібно державним замовникам разом зі звітом оприлюднювати погоджені обґрунтування та сам договір про закупівлю укладений згідно пункту 13 Постанови № 1178? Постанова №1275 такої вимоги не містить Пункт 9 Постанови №1275 дозволяє державним замовниками в понадпорогових межах закуповувати без проведення закупівель в електронній системі за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 Постанови №1178. Ця норма зазначає саме про наявність обставини/підстави та не вказує на необхідність дотримання всього пункту, а саме не потрібно оприлюднювати: -звіт про договір про закупівлю, що укладено без використання ЕСЗ відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, оприлюднити звіт не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору); разом із звітом договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Тож, потрібно дотримуватись вимог пункту 13 Особливостей публічних закупівель повною мірою з оприлюдненням усього вищезазначеного?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 01.02.2024 р міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Станом на 15.02.2024 року у відділеннях КНП «Обласна лікарня» виникла потреба у трубках трахеостомічних, інтегральних сечовідних стентах, АЗФ, провідникових катетерах, наборах для коронарографії, балонних катетерах, провідниках коронарних, інфляційних пристроях, стент-системах. Відповідно до Постанови КМУ №34 від 05.01.2024 року оновлено список медичних виробів у додатку до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу (через запит (ціни) пропозиції). Однак, станом на 15.02.2024 електронний каталог не містить вищевказаних медичних виробів.
Який вид закупівлі обрати, якщо потреба закладу нагальна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 27.02.2024 № 3323-04/14987-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|