|
20.10.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ від 02.08.2022 № 861 визначено порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок), яким, в свою чергу, встановлено механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені пп. 2 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та додатковим переліком товарів, що затверджується КМУ відповідно до пп. 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до п. 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку за встановленою формою, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) за встановленою формою та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Отже, Порядком чітко встановлено, що вищезазначені документи подаються саме ВИРОБНИКОМ товару. Те, що ступінь локалізації виробництва визначається самостійно ВИРОБНИКОМ товару, передбачено і Законом України «Про публічні закупівлі» (абз. 9 пп. 1 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»).
Проте під час проведення закупівель товарів, придбання яких можливе лише за умови підтвердження належного ступеню локалізації їх виробництва, замовники неодноразово стикаються з такою ситуацією. Відповідно до інформації/документів, наданої/наданих у складі тендерної пропозиції, учасник не є виробником запропонованих ним до постачання товарів, проте відповідно до інформації, що міститься у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, сформованому Уповноваженим органом та оприлюдненому на www.prozorro.gov.ua, ступінь локалізації виробництва конкретного товару підтверджено саме учасником, а не безпосереднім виробником.
Чи можна вважати товар, ступінь локалізації виробництва якого підтверджений у вищенаведений спосіб (не виробником товару), і міститься у відповідному переліку, сформованому Мінекономіки, таким, ступінь локалізації виробництва якого підтверджено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
|
|
20.10.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Після оголошення воєнного стану 24.02.2022 підприємство значну частину працівників вивела у простій, в т.ч. уповноважених осіб. Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Але, з 24.02.2022 по сьогоднішній день здійснення закупівель на підприємстві не зупинялось. Уповноважені особи виконують свої обов'язки передбачені ст. 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей ПКМУ №1178, а саме: проводять відкриті торги з особливостями, оприлюднюють інформацію встановлену ЗУ та Особливостями (тендерну документацію з додатками, протоколи УО, повідомлення про намір, укладені договори, додаткові угоди, повідомлення про внесення змін, звіти (в т.ч. звіти про виконання договорів) та інше). Згідно з КЗпП України - під час простою працівник не виконує трудові обов'язки, визначені трудовим договором. Місце перебування працівника під час цілоденного простою законодавством не визначено, тому визначається безпосередньо роботодавцем шляхом видання розпорядчого документа (наказу або розпорядження). Чи має право працівник, який знаходиться у простої, виконувати функції уповноваженої особи передбачені ЗУ "Про публічні закупівлі" та Особливостями.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 605/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cc1903ff-3669-4599-b0b3-a37fd99929e6&lang=uk-UA
|
|
10.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Локалізація в закупівлях
Відповідно до встановленого порядку:
ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за формулою:
СЛ = (1 - (МВ+ІВ) / С) × 100%,
де СЛ - ступінь локалізації виробництва;
МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень;
IВ - вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних окремо та/або у складі продукції для виробництва товару, що є предметом закупівлі, у постачальника - резидента України, без урахування податку на додану вартість, гривень;
С - собівартість товару, що є предметом закупівлі, гривень.
Прохання надати роз’яснення, яким чином виробнику слід визначати вартість імпортних сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, придбаних у складі продукції для виробництва товару. Оскільки для готової придбаної виробником вітчизняної продукції, може бути використана імпортна сировина, матеріали та ін. про яку виробник не може знати, а постачальник зазначеної продукції не робить і не зобов’язаний робити локалізації. Чи можемо ми, при обчисленні нашої собівартості, враховувати продукцію вироблену в Україні як вітчизняну продукцію на 100%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо що відповідь на питання міститься в запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
06.10.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
В 2021 році було проведено спрощену закупівлю на закупівлю робіт з виконання технічного нагляду, за результатами якої було укладено трирічний договір. В зв’язку з тим, що на той час існувало два кабінети користувачів (було дві уповноважені особи) в електронній системі Е-тендер, які згодом об’єдналися в один для зручності управління закупівлями, шляхом прив’язки до однієї електронної пошти [email protected]. В наслідок об’єднання електронних кабінетів було втрачено технічну можливість внести зміни до існуючого договору та опублікувати звіт про виконання договору по закінченню його строку дії (електронна система не дозволяє виконати ці функції з кабінету, яким ми зараз користуємось). Під час звернення на гарячу лінію до фахівців електронного майданчика, отримали пораду відновити той кабінет, з якого саме було проведено процедуру спрощеної закупівлі, але наразі втрачено пароль та відсутня можливість його відновити. Просимо Вас допомоги, яким чином, не порушуючі законодавство, можна керувати закупівлею UA-2021-06-25-000851-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166. Відповідно до пункту 2 Порядку функціонування системи адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) - юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
26.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Інститут має окрему посаду в штатному розписі "Фахівець з публічних закупівель". Фахівець діє за Посадовою інструкцію, розробленою на підставі відповідного професійного стандарту.
1. Чи потрібно розпорядчим документом визначати фахівця з публічних закупівель уповноваженою особою?
2. Чи потрібне, в нашому випадку, Положення про уповноважену особу інституту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218.Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення. Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому відповідно до пункту 1.2. Примірного положення уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи, що положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених осіб. Отже, організація та проведення закупівель уповноваженою особою здійснюється на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу.
|