|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі, зокрема, якщо юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом).
Згідно частини 3 статті 17 Учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Пункт п.10 ч.1 ст.17 Закону відсутній в переліку підстав, який Учасник повинен підтвердити під час подання пропозиції.
З огляду на результат моніторингу за процедурою: UA-2020-04-28-001753-a просити інформацію від Учасника в складі пропозиції по п.10 ч.1 це порушення (UA-2020-04-28-001753-a замовник у тендерній документації (Додаток 2) встановив вимогу: «Учасник, на підтвердження відсутності підстав для відмови Учаснику в участі у процедурі закупівлі згідно ч.1 та 2 ст.17 Закону надає довідку у довільній формі» (тобто попросив підтвердити всі пункти частини 1, а не тільки 5, 6, 12 і 13).
У зв’язку з цим питання: яким чином Замовник має перевірити наявність у Учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми? Ця інформація відсутня в відкритих джерелах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3483
|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно умов тендерної документації Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, подає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону. а саме:
4.1. Оригінал довідки ДПІ про відсутність заборгованості із сплати обов’язкових податків і зборів в Україні (Довідка має бути дійсна на дату подання Замовнику). (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf)
та (подається Замовнику у письмовій формі)
4.2. Довідка в довільній формі про те, що відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено/не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf)
та (подається Замовнику у письмовій формі)
4.3. Оригінал довідки, виданої МВС України, про відсутність або наявність судимості щодо службової (посадової) особи учасника, особи яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичної особи, яка є учасником, особи уповноваженої на підписання документів пропозиції конкурсних торгів та договору про закупівлю (довідка датована не більше тримісячної давнини відносно дати подання Замовнику торгів). (завантажується в електронну систему закупівель у вигляді файлу кольорової сканкопії документа в форматі pdf)
та (подається Замовнику у письмовій формі). Нами було завантажено усі необхідні оригінали документів в електронну систему вчасно.Проте Замовник після 5-ти денного терміну відхилив нашу пропозицію у зв'язку з ненаданням документів у письмовому вигляді.Чи правомірні дії замовника???Закупівля проводилась за старим законом.https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-16-002460-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель листах від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” та від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F13652-06
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі?
2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону?
3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа?
4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками?
5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Щодо питання 5
За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, якщо замовником є державний орган, в якому працюють лише державні службовці, з їх числа можна обрати уповноважену особу? Як бути якщо ні? (Враховуючи, що є норма, якою передбачено: Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зокрема, державні службовці, народні депутати, професійні судді), не мають права працювати за сумісництвом, за винятком викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту (ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
При цьому відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 413/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7b319da3-dfc3-441c-b690-2af49e171ee4&lang=uk-UA
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть чи може бути членом тендерного комітету Начальник юридичної служби, якщо він буде спочатку затверджувати документи як член ТК, а потім їх вже затверджувати як Начальник юридичної служби даного підприємства? Чи не буде таке сумісництво обов'язків признаком корупції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу Х Закону для цілей цього Закону тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом.
При цьому відповідно до абзацу одинадцятого пункту 4 розділу Х Закону не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Таким чином, до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет, шляхом призначення відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель службових (посадових) осіб замовника, з врахуванням обмежень, встановлених підпунктом 1 пункту 4 розділу Х Закону.
|