|
|
25.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
повторно висилаємо лист із нашим зверненням. Тема дуже складна і делікатна. Наприклад закупівля UA-2021-03-16-011666-c. Там весь час ці послуги надає один і той же ФОП.
І Замовник розмістив повністю всі кількісні параметри, все зрозуміло по кількості та об'ємам робіт нам як Учаснику, але поставив вимогу здійснити огляд об'єкту за підписом Замовника
По-перше якщо представник Замовника відмовиться підписувати цей акт огляду, то це для нас обставини не переборної сили
по друге від нас таким чином нічого не залежить і доказів ніяких надати не можливо
по-третє замовник повністю зрозуміло вказав кількість і огляд ні до чого не призведе
в четверте замовник написав погодити програму боротьби з коронавірусом і сам вимагає ходити учасникам по коронавірусній лікарні, тобто це теж не логічно
по-пяте це огляд і спілкування можуть бути корупційними проявами
в шосте це відповідальна особа від замовника буде знати хто і скільки учасників приходило і може передавати інформацію СВОЄМУ учаснику
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Відповідно до частини пятої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 нової редакції Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання щодо контролю необхідно звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
17.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємством було проведено дві закупівлі по процедурі відкриті торги
UA-2020-12-02-001042-c - 333 660,00 грн
UA-2020-12-18-000468-b - 333 660,00 грн
Зазначені торги не відбулись. Відповідно було збільшено суму закупівлі та проведено ще одну процедуру відкриті торги.
UA-2021-01-29-000930-c - 480 000,00 грн
Третя процедура не відбулась.
Чи існує необхідність проведення ще однієї процедури відкритих торгів на останню суму, за результатами якої можна буде провести переговорну процедуру? Так як терміни збігають і постачальник «останньої надії» може припинити постачання електроенергії - Чи можемо ми зараз провести переговорну процедуру в межах суми останнього тендеру? Адже формально було проведено вже три процедури, умови та показники окрім змін загальної суми закупівлі не мінялись.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
29.01.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Ми взяли участь в закупівлі UA-2021-01-12-002103-a. Але нас було відхилено. Ми подали скаргу але її теж відхилили. Є два пункти:
1) Не було пропечатано першу сторінку техзавдання. Але вони пишуть, що Наказ №710 «Про затвердження Переліку формальних помилок» не застосовується до спрощених закупівель, оскільки цей перелік використовується в тендерній документації, а в спрощеній закупівлі немає тендерної документації.
2) Здійснення будівництва не може підтверджувати наявність досвіду у сфері виконання аналогічного договору із предметом закупівлі «послуги з поточного ремонту».
Їхню відповідь можна знайти на сайті закупівлі.
Скажіть, будь ласка, які можуть бути наші подальші дії? і чи правомірно відхилена наша пропозиція?
Дякуємо за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1441/2020 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4f65255d-7ddb-4dd7-9255-035f99daeb2e&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
18.01.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В додатку ТД наведено ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬСЯ ДЛЯ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКА КВАЛІФІКАЦІЙНИМ ТА ІНШИМ ВИМОГАМ ЗАМОВНИКА*/**
При цьому в самому тексті ТД містяться інформація, що учасник подає лист-гарантію, який не наведено в переліку згідно додатку.
В ТД не визначено форму цього листа , але і не зазначено, що він надається в довільній формі.
Чи відсутність такого листа -гарантії є достатньою до відхилення ТД?
Якщо інформація в загальному вигляді надана в інших документах ТД, але при цьому немає конкретно листа-гарантії, чи може ТД врахувати це як формальну помилку? Атже інформація запитувана Замовником є, але невірно оформлена і ніяким чином не впливає на зміст тендерної пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 2012/2020 , № 1309/2020 (щодо питання 2) за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=791e6898-4280-4548-b8b4-58e91c910ccc&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3b25441b-9dd9-45da-9359-565f5f17ccc3&lang=uk-UA
Разом з тим питання щодо віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), розглянуто у запиті № 2018/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
03.12.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо до застосування ст. 40 Закону України про публічні заупвлі (переговорна процедура), а саме п.1 ч. 2 ст.40.
1. Чи має право замовник право провести переговорну процедуру, якщо двічі пропозиції були відсутні?
2. Чи має право замовник право провести переговорну процедуру, якщо перший раз пропозиції були відсутні, другий раз на торги вийшов один учасник?
3. Чи потрібне запрошення учасника, учасників для проведення переговорної процедури?
4. Як розцінювати дії замовника в торгах якого двічі приймав приймав участь один учасник(одна юридична особа), а замовник її не запросив на переговорну процедуру., а провів її з іншою організацією.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас, виходячи з частини першої статті 40 Закону України Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), у переговорній процедурі закупівлі замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас, оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно приймає рішення щодо запрошення учасників для проведення переговорів.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
|