|
|
10.03.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати пояснення на наступне питання.
Статтею 40 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені умови застосування переговорної процедури.
Так абзацом 4 пункту 2 частини 2 статті 40 вказано, що «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі … якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: … відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником;».
Прошу пояснити чи поширюються слова «відсутність конкуренції з технічних причин» на замовника та учасника, чи лише на ці слова стосуються учасника переговорної процедури.
Прошу повідомити письмово на адресу:
41500, Сумська область, Конотопський район, м. Путивль, вул. Кролевецька, буд.70
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі" та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
|
|
|
19.08.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми комунальне підприємство, просимо Вас розяснити як правильно вчинити при застосуванні переговорної процидури. Нами було проведено процидуру відкритих торгів стосовно закупівлі 2 одиниць техніки UA-2022-07-14-003262-a та UA-2022-08-01-000896-a які невідбулися, у звязку з тим що не було подано пропоцицій учасника, внаслідок зростанням ціни на ринку тому при проведенні переговорної процидури сума очікуваної вартості повинна змінитися в більшу сторону ніж при проведенні відкритих торгів.
Запитання : "Чи провомірно збільшувати суму очікуваної вартості при проведенні переговорної процидури ".
|
|
Відповідь
|
|
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
29.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Як правильно можна обгрунтувати переговорну процедуру щодо закупівлі електричної енергії (ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія») у постачальника немонополіста з яким у нас виник борг у лютому 2022 року?
У даному випадку єдиним постачальником електричної енергії є ТОВ "Пауер Енерджі Груп", а розподілювачем електричної енергії виступає ПрАТ "ДТЕК Київські Регіональні Електромережі", який закріплює обсяги за ТОВ "Пауер Енерджі Груп", Акти звірки та Акти постачання-прийняття електричної енергії додаю у вкладенні
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
14.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Якщо замовник оголошує переговорну процедуру на продукти харчування (до прикладу фрукти-овочі) в середині року на підставі ст.40 ч.2 п.3 абзац 3: "розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;" чи може бути змінено асортимент товару по відношенню з розірваною угодою (виключено деякі фрукти овочі і/або додано такі які не були у розірваній угоді). І чи законодавством взагалі заборонено/дозволено змінювати сам асортимент по відношенню Переговорної процедури ( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до розірваної угоди, чи переговорної процедури( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до асортименту в тендері, на період проведення якого вона здійснюється.. Щиро дякую за розуміння та відповідь!!! З повагою Н.Левченко
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі, розміщених за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуті теми: “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “ Переговорна процедура закупівлі по-новому”.Так, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України (далі – ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити істотні умови договору, тобто предмет, ціну та строк дії договору. Частиною четвертою статті 180 ГК України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Водночас відповідно до частини другої статті 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Отже, у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 3 частини другої статті 40 Закону, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника, то предмет договору, у тому числі найменування (асортимент), які є істотними умовами договору, не повинні змінюватись відносно тих, що були визначені замовником в договорі про закупівлю, розірваному з вини учасника. При цьому можливість зменшення обсягів закупівлі, у тому числі в частині найменувань (асортименту), передбачена підпунктом 1 частини 5 статті 41 Закону. Натомість у разі потреби придбати предмет закупівлі в асортименті, що об"єктивно не був передбачений замовником, така закупівля здійснюється керуючись вимогами Закону у спосіб в залежності від вартісних меж. |
|
|
04.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення.
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу повідомляємо, що на Ваше аналогічне питання надано вичерпну відповідь у запиті № 756/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=aebc2a3d-3f88-4838-9e82-f13c6e6e1802&lang=uk-UA
|