|
|
28.03.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У замовника є завдання купити Товар «Продуктовий набір» ДК 021:2015 - 15890000-3 – Продукти харчування та сушені продукти різні (номенклатурна назва 15897300-5 Продуктові набори)
В склад продуктового набору входять позиції які замовник відповідно до змін зобов'язаний купити через запит ціни пропозиції.
(пункт 11-2 Особливостей "У разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ЗА ПЕРЕЛІКОМ ЗГІДНО З ДОДАТКОМ 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.")
У продуктовий набір входять наступні продукти харчування які присутні і у додатку 2: Крупа гречана, Крупа рисова,Олія рафінована соняшникова, Свинина (в додатку не зазначено яка отже вся включно і консервовану). Інші позиції набору до додатку не входять.
Планувалось закупити продуктовий набір процедурою відкриті торги. Це найзручніший спосіб. У зв’язку зі змінами в законодавстві, виник обов’язок частину набору (те що в додатку2 особливостей) купити через запит ціни пропозиції. Виникли суперечки по трактуванню норми.
Є два шляхи вирішення: купити по старому відкритими торгами розглядаючи цей продуктовий набір як 1 предмет закупівлі не звертаючи уваги на його склад ( та гадати чи буде моніторинг чи ні) або розбити його по позиціям на відповідні ДК 021:2015 та купити увесь набір запитами ціни пропозиції (там 9 договорів) не зменшуючи ранг процедури, щоб замовника не звинуватили у униканні відкритих торгів.
Чи можна проводити відкриті торги або виконувати постанову до останньої крапки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21117Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Отже, здійснення закупівлі через електронний каталог, шляхом запиту пропозицій постачальників за переліком продуктів харчування згідно з додатком 2 до Особливостей, є обов'язком, а не правом замовника. У разі коли закупівля з використанням електронного каталогу шляхом запиту пропозицій постачальників не відбулася, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями, не збільшуючи при цьому очікувану вартість закупівлі, або шляхом запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 з урахуванням Особливостей.
|
|
|
27.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство було визначене переможцем у ході процедури закупівлі 79820000-8 Послуги, пов’язані з друком (Послуги з висвітлення діяльності Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у друкованих засобах масової інформації). Ми працюємо за цим договором два місяці, отримали оплату послуг за вказаний період. Але за висновком моніторингу закупівлі, проведеного Держаудитслужбою на другому місяці виконання договору, наш договір належить скасувати, оскільки після завершення процедури закупівлі переможцем не було оприлюднено у системі zakupivli.pro довідку про виконання попереднього договору із замовником. Така довідка була подана нами разом з конкурсною пропозицією учасника і підкріплена документами про виконання попереднього договору. Як діяти у такій ситуації - припиняти договір, замовнику оголошувати повторно закупівлю і виконавцю брати у ній участь? Чи маємо повертати оплату за надані послуги, отриману за два мсяці дії договору? У замовника є потреба у отриманні таких послуг, претензій до виконання договору він не має і ми, як виконавець, хотіли б продовжити подальше надання послуг. Як врегулювати відносини за діючим договором і укласти новий? Наперед дякуємо за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Так, виходячи з частини сьомої статті 8 Закону, зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель зазначаються у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, складеному органом державного фінансового контролю.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
22.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до п.6 ПОСТАНОВИ від 2 серпня 2022 р. № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" (далі Постанова) - Заявка разом із калькуляцією собівартості товару у поточному році подається безоплатно виробником товару в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель.
п. 10. Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі.
Запис про включення товару до переліку чинний протягом року, в якому була подана заявка.
Відповідно до викладеного у разі якщо Виробником додано товар в перелік у 2023 році, то запис про включення чинний виключно в 2023 році.
У разі якщо закупівлю оголошено в 2024 році, і учасник запропоновув товар що міститься в переліку з датою додавання у 2023 році, при цьому відсоток локалізації відповідає і межам встановленим у 2023 і у 2024. То чи підлягатиме така пропозиція відхиленню, так як закупівля здійснюється у 2024 році, і відповідно відсутній запис про додавання товару до переліку у поточному 2024 році ? Так як запис внесений в попередньому році втачає чинність.
Згідно п.12 Постанови 12. У разі неподання заявки на щорічне підтвердження відповідності товару, виявлення недостовірності інформації, зазначеної виробником товару, або у разі невідповідності товару критеріям локалізації поточного року, чи ступеню локалізації, передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, товар автоматично виключається з переліку.
Станом на 22.02.24 року товари не виключаються з переліку, чи означає це що записи про включення товарів до переліку які містяться в переліку є чинними, навіть якщо дата їх додавання в 2022 році або в 2023 році ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постанова Кабінету Міністрів України № 975 від 21.11.2018 «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах» (далі — Постанова № 975) визначає об’єкти, де розміщуються органи державної влади та сфер державного регулювання, підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Постановою № 975 визначені категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах.
Виходячи з норм Постанови № 975 можна дійти висновку, що якщо замовник підпадає під категорії об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, визначені Постановою № 975, охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178.
Водночас позиції Колегії АМКУ та ДАСУ розходяться щодо здійснення закупівлі охоронних послуг. Так, ДАСУ вважає, що замовники, які визначені в Постанові № 975 повинні здійснювати закупівлі шляхом проведення неконкурентної закупівлі на підставі абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей. Наприклад, під час проведення Моніторингу UA-M-2023-10-09-000020, оголошення UA-2023-02-14-015160-a, ДАСУ зазначає, що замовник при закупівлі Послуг з надання комплексу охоронних заходів на об’єкті охорони (ДК 021:2015: 79710000-4 «Охоронні послуги») неправомірно обрав процедуру закупівлі «відкриті торги з особливостями», чим не дотримано норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей.
При цьому, Колегія АМКУ дотримується протилежної позиції та вважає, що норми Постанови № 975 не містять вимог, щодо здійснення в них охорони виключно органами поліції охорони, зокрема Рішення № 1658-р/пк-пз від 26.01.2024, оголошення № UA-2023-12-16-001796-a. Колегія зазначає, що Постанова №975 не містить інформації, що зазначені в ній категорії об'єктів державної форми власності та сфери державного регулювання підлягають охороні саме виключно органами поліції охорони на договірних засадах. Замовник здійснив закупівлю код ДК 021:2015 –79710000-4 – Охоронні послуги (послуги зі спостереження за об'єктами, обладнаними ручними системами тривожної сигналізації «тривожна кнопка», за допомогою пульту централізованого спостереження з оперативним виїздом наряду охорони) шляхом проведення відкритих торгів. Колегія визначила, що підстав для визнання дій Замовника такими, що не відповідають нормам Закону відсутні.
Виходячи з наведеної протилежної практики ДАСУ та АМКУ, чи потрібно замовнику, дотримуючись вимог Особливостей №1178 та Постанови 975, проводити конкурентний вид закупівлі,а саме відкриіт торги при закупівлі охоронних послуг або охоронні послуги варто закуповувати «прямим» договором на підставі норми абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей №1178?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
29.01.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» підприємство проводить закупівлі через відкриті торги за кодом ДК 021:2015-79710000-4 Охоронні послуги: 1) послуг з фізичної охорони (послуги з охорони майна) та 2) послуг з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації.
Підприємству надійшло звернення Управління поліції охорони, що підприємство зобов’язане отримувати охоронні послуги від поліції охорони, оскільки згідно з постановою КМУ від 21.11.2018 № 975 відповідно до пункту 18 Переліку категорій віднесено об’єкти та приміщення, які використовуються у сфері обігу та зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. На підприємстві є кімната, де зберігаються прекурсори.
Просимо надати роз’яснення норм законодавства про публічні закупівлі чи зобов’язані ми укладати з Управлінням поліції охорони договори про закупівлю 1) послуг з фізичної охорони (послуги з охорони майна) та 2) послуг з моніторингу сигналів тривоги, що надходять з пристроїв охоронної сигналізації, без застосування відкритих торгів і чи є постанова достатнім документальним підтвердженням.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 712/2023 та № 33/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d1bb8c2-74f7-488b-a26a-fa2614734cd4&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0b26529-ee94-4b5d-8c29-e15fe538d5ff&lang=uk-UA
|