|
02.05.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
При визначені способу закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених особливостями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) маємо такі складові законодавства:
- п. 14 особливостей щодо здійснення закупівлі на підставі наявної потреби -одна вартісна межа;
- лист Мінекономіки 3304-04/55366-06 від 10.09.2020 року, що під час складання та затвердження річного плану закупівель, можна використати деталізовану інформацію щодо видатків бюджету, що зазначена в розрахунках до кошторису (останній абзац частини під назвою «Щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів»), а затверджений річний кошторис видатків по цьому предмету закупівлі має іншу вартісну межу;
- абзац третього пункту 15 Особливостей - якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Враховуючи, що річний кошторис видатків передбачає закупівлю цього ж предмета закупівлі додатково в цьому році, яку вартісну межу маємо використовувати при визначені способу закупівлі? Ту що в річному кошторисі видатків затвердженого бюджету або ту що проводиться за наявної потреби?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 86/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=965bbff8-7a05-4ca8-8675-275d54fb3b78&lang=uk-UA
|
|
12.04.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю! Прошу надати роз'яснення. Існує потреба закупівлі послуг з технічного обслуговування техніки, однак не є можливим передбачити всі можливі операції та матеріали, які будуть використовуватись в процесі такого ТО. Чи є правомірним неконкретизація в ТЗ та договорі певної частини закупівлі (тобто можливість закупити послуги, які чітко не передбачені в ТЗ, але є необхідними для виконання ТЗ)? Чи відсутність опису або переліку таких послуг або матеріалів у складі ТЗ при проведенні закупівлі у формі відкритих торгів є правомірною?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
01.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 11-2 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) - у разі коли замовники здійснюють закупівлі ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Так, в замовника виникла потреба у закупівлі круп вівсяної та пшоняної. які включені до додатку 2 Особливостей.
Проте, придбання даних круп здійснюється з метою годування службових собак, тобто вони споживатимуться тваринами, а не людьми, а сама закупівля здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету (далі - КЕКВ) - 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) та Особливості не містять поняття та визначення терміну "продукти харчування".
Однак, відповідно до п. 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі — Закон про безпеку харчових продуктів), харчовий продукт - речовина або продукт, призначені для споживання ЛЮДЬМИ або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим.
Відповідно до тієї ж норми, термін "харчовий продукт" не включає:
корми;
живих тварин, якщо вони не призначені для введення в обіг з метою споживання людиною;
рослини до збирання врожаю;
лікарські засоби у значенні, наведеному в Законі України "Про лікарські засоби";
косметичну продукцію у значенні, наведеному в Технічному регламенті на косметичну продукцію, затвердженому Кабінетом Міністрів України;
тютюн у значенні, наведеному в Законі України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення", та тютюнові вироби у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
наркотичні засоби у значенні, наведеному в Єдиній конвенції про наркотичні засоби 1961 року (з поправками, внесеними до неї згідно з Протоколом 1972 року), та психотропні речовини у значенні, наведеному в Конвенції про психотропні речовини 1971 року;
залишки та забруднюючі речовини;
медичні вироби у значенні, наведеному в Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Так, придбання в конкретному випадку круп, включених до додатку 2 Особливостей - замовником саме обґрунтовано очікується, що вони НЕ будуть спожиті людиною, а тому здійснюються за КЕКВом 2210. В свою чергу, згідно із п.п. 12 п. 2.2.1. наказу Міністерства Фінансів України № 333 від 13.03.2012 року - код 2210 „Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” включає придбання тварин для вирощування та відгодівлі, для станцій переливання крові, науково-дослідних установ тощо; придбання корму для тварин; видатки, пов’язані з утриманням тварин.
Просимо надати роз'яснення, чи відноситься в такому випадку предмет закупівлі до поняття "продукти харчування" та чи обов'язково закупівля повинна здійснюватись згідно положень п. 11-2 Особливостей, а саме з використанням електронного каталогу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі” (2. Щодо здійснення закупівлі продуктів харчування через електронний каталог замовниками в обов’язковому порядку) та від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та в запиті № 195/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F21117-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4b60a08-6c81-4eff-b0ec-8749c6479a99&lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому згідно Особливостей у разі коли замовники здійснюють закупівлі продуктів харчування за переліком згідно з додатком 2, вартість предмета закупівлі яких становить або перевищує 100 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Водночас Особливості не містять винятків у залежності від призначення продуктів харчування.
|
|
18.03.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Проведено переговорну процедуру закупівлі згідно ст. 40 ч. 2 (відсутність конкуренції з технічних причин) з Киїітеплоенерго (опалення). Коштів не достатньо, чи укладати ду чи проводити нову переговорну процедуру. На торговельному майданчику для опублікування ду необхідно з перечня вибрати причину змін до договору, а потрібної немає в перечні, як бути? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
|
|
12.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи існують якісь обмеження за назвою чи типом об'єкта будівництва (навчальний корпус, котельня, укриття, покрівля, ін) щодо право замовника на укладення договору за пп. 4 п.14 Особливостей, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 817/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41fca8b2-06b7-411c-8469-b500cdc7ac81&lang=uk-UA
|