|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
КП «Плесо», у відповідності до норм ст.9 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон), з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі – Постанова) звертається до вас із наступним.
27.03.2024 о 12:45год завершився електронний аукціон щодо процедури відкритих торгів на закупівлю: «Поліетиленові мішки та пакети для сміття (Пакети для сміття)», код ДК 021:2015: 19640000-4 (ідентифікатор закупівлі UA-2024-03-18-000374-a) (далі – Закупівля). Тендерна пропозиція Фізичної особи – підприємця Ткаченко Кирила Едуардовича визначена переможцем та оприлюднено рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів на Закупівлю. 15.04.2024 Постійно діючою Адміністративною колегією АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель прийнято рішення від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз щодо зобов’язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» скасувати рішення про визначення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича переможцем за процедурою Закупівлі. Враховуючи вищевикладене, звертаємось до вас із проханням надати роз’яснення в часині наступного.1.Який алгоритм подальших дій уповноваженої особи?; Чи має право уповноважена особа надати 24 год на виправлення невідповідностей Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу? Дане питання зумовлено наступним. Відповідно до норм п.43 Постанови, Замовником вже використане право на оприлюднення повідомлення про невідповідність в інформації та/або документах, що подані учасником відкритих торгів Фізичною особою – підприємцем Ткаченко Кирилом Едуардовичем. Відповідно до норм абз 3 п. 43 Постанови, Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.При цьому, рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі. Натомість, вищезазначене рішення містить інформацію про: «…Замовник, не виявивши невідповідність в наведених вище документах та не надавши учаснику можливість виправити наведені вище невідповідності, порушив вимоги пункту 43 Особливостей та частини дев'ятої статті 26 Закону.»; 3. Які підстави відхилення фізичної особи - підприємця Ткаченка Кирила Едуардовича відповідно до норм Постанови, має право застосувати уповноважена особа у випадку, коли рішення Постійно діючої Адміністративної колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 15.04.2024 №6660-р/пк-пз не містить норм щодо необхідності надати Фізичній особі – підприємцю Ткаченко Кирилу Едуардовичу можливість усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 118/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06111b18-4fb0-476b-88af-9ac201fccb21&lang=uk-UAУраховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 67 Особливостей передбачено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і АБЗАЦОМ ЧЕТВЕРТИМ ПУНКТУ 49 цих особливостей. Перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Просимо надати роз’яснення щодо логіки застосування цієї норми у разі, коли Замовник вирішив відмінити процедуру закупівлі і це рішення було оскаржено до АМКУ, а саме яким чином призупиняється строк укладання договору про закупівлю, якщо закупівля відміняється.
Приклад:
29.11.2023 - продовжено укладання договору до 23.12.24 (загальний термін укладання договору до 23.12 склав 45 днів);
20.12.2023 – рішення про відміну
26.12.2023 – скарга до АМКУ
05.01.2024 – скарга розглянута.
Згідно із зазначеним прикладом: З якої дати Замовник має виконувати рішення АМКУ? З якої дати поновлюється строк укладання договору? З якої дати Замовник має прийняти рішення про продовження строку укладання договору? Чи триває строк укладання договору на час прийняття/дії рішення про відміну? А також просимо роз’яснити чи розповсюджується дія п. 67 Особливостей на дату прийняття АМКУ рішення щодо зобов’язання скасування рішення про відміну? Адже закупівля не знаходиться в цей момент на стадії укладання договору. Закупівля на стадії скасування, отже строки укладання вже не рахуються.
Чи ця норма працює вже після факту виконання Замовником рішення АМКУ, скасування рішення про відміну? Бо лише після такої події закупівля повернеться на етап укладання договору і строки продовжать тривати.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей. Так, пунктом 67 Особливостей визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 49 цих особливостей. Абзацом четвертим пункту 49 Особливостей встановлено,що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється. Згідно з абзацом 6 пункту 67 Особливостей перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. При цьому зазначаємо, що для обчислення строків необхідно керуватися статтями 251-255 Цивільного кодексу України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків, визначення початку перебігу строку та його закінчення, а також Законом та Особливостями. Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, статтею 255 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Таким чином, оскільки після подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється, такий перебіг строку продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги та з урахуванням того строку, який сплив для вчинення дій до подання такої скарги.
|
|
25.07.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовником була оголошена мультилотова процедура закупівлі відкритих торгів (з особливостями) (UA-2023-06-26-003361-a).
14 липня 2023 року по лоту 3 було оприлюднено рішення уповноваженої особи про намір укласти договір про закупівлю.
17 липня 2023 року по лоту 2 було оприлюднено рішення уповноваженої особи про намір укласти договір про закупівлю.
17 липня 2023 року по лоту 1 також було оприлюднено рішення уповноваженої особи про намір укласти договір про закупівлю, яке було скасовано рішенням УО 20 липня 2023 року.
24 липня 2023 року учасник, якого було визнано переможцем за лотом 1 та рішення про визнання переможцем якого пізніше було скасовано, подав скаргу в АКУ та процедура заблокувалася.
Враховуючи зазначене, прошу роз`яснити можливість укладення договорів по лотам 2 та 3, які не оскаржувались, зважаючи на наявність скарги по лоту 1?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UA
|
|
13.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
1.Чи має право замовник проводити нову закупівлю (з новим ідентифікатором на сайті прозоро) з ідентичним ДК, якщо відміна закупівлі Замовником, яка оголошувалася раніше була оскаржена Учасником та орган оскарження (АМК) прийняв рішення скасувати відміну закупівлі?
2.Чи підпадають дії замовника під дію п.6 особливостей, тобто чи є дії замовника правомірними щодо проведення аналогічної закупівлі з однаковим ДК при наявності рішення АМК щодо зобов'язання скасувати відміну торгів, які були оголошені раніше з аналогічним ДК?
Зокрема:
- перша закупівля оголошена 06 лютого 2023
- відмінена перша закупівля Замовником 16 лютого 2023
- друга закупівля з ідентичним ДК оголошена 17 лютого 2023
- рішення АМК щодо зобов'язання скасувати рішення Замовника про відміну першої закупівлі - 02.03.2023
- після 02.03.2023 року Замовник й далі проводить другу закупівлю з ідентичним ДК.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
07.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в ЗУ "Про публічні закупівлі" коли ще можна було застосувати переговорну процедуру, був пункт: "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:скарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується." У постанові КМУ № 1178 даного пункту немає. Надайте роз'яснення, що робити у випадку, коли йде оскарження тендера (оскарження почалось під час розгляду пропозицій), а послуги/товар замовнику потрібні вже. Чи можна укладати прямий договір, на період поки йде оскарження тендера, на яку суму і на якій підставі це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Згідно з пунктом 62 Особливостей строк розгляду скарги органом оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих днів. Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому перелік підстав для укладення договору згідно пункту 13 Особливостей є вичерпним. Таким чином, оскільки положеннями Особливостей суттєво скорочені строки проведення відкритих торгів та оскарження, підстави для укладення прямого договору при оскарженні процедури закупівлі Особливостями не передбачено. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження.
|